Ми знаємо що у школі поряд з навчанням вагоме місце займає виховна робота, яку проводять всі: вчителі-предметники, класні керівники, адміністрація школи, психолог. Сучасна школа вимагає докорінного переосмислення усієї системи виховання, оновлення змісту, форм і методів для створення умов розвитку спектру ціннісних компетенцій, які передбачають підготовку учнів до повноцінного сумлінного життя.
Я сьогодні представляю великий творчий колектив Літинської середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 в якому працюють 50 прекрасних педагогів та навчаються 572 дітей. Наше завдання зробити життя для дітей у школі цікавим наповненим змісту.
Роботу у школі ми сплановуємо у 7-11 класах відповідно до «Орієнтирів виховання учнів 1-11 класів» та «Комплексного виховного плану» для учнів 1-6 класів, а також керуємося наказом Міністерства освіти і науки України від 16.06.2015 року №641 «Про затвердження Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді» Указом Президента України від 13.10.2015 року №580/2015 «Стратегією національно-патріотичного виховання дітей та молоді», районною та національно-патріотичною програмою. Законом «Про освіту», «Законом про загальну середню освіту»
Формування патріотизму в українському суспільстві залишається першочерговим. У зв’язку з цим, національно-патріотичне виховання є важливим напрямком навчально-виховного процесу у школі.
Тому виховна діяльність у школі спрямована на підвищення рівня патріотизму, глибокого розуміння історії свого народу, національної ідентичності, самобутності. Ми, разом створили модель національно-патріотичного виховання «Громадянин-патріот України», яка стала однією з найкращих в районі в цьому навчальному році та була презентована в обласному департаменті освіти. Завдання педагогів полягає у тому, щоб слова «Україна», «патріотизм» набували для дитини особливого значення, тобто сприймалися не лише розумом, але й серцем.
Тому учнями старших класів та вчителями історії був проведений круглий стіл «Політична та військова діяльність провідників Українських Січових Стрільців», відбулися години спілкування, та тематична лінійка щодо вшанування мужнього патріота України Євгена Коновальця.
У лютому місяці був проведений вечір пам’яті. Присвячений Рожанському Пантелеймону Петровичу та Героям Небесної Сотні «герої не вмирають, а прото йдуть…»
Створений куточок Герою України Собку Сергію Станіславовичу у Військовому кабінеті та пам’ятні куточки Небесній Сотні та нашим землякам що загинули в зоні АТО захищаючи кордони нашої держави.
Щороку до вшанування та відзначення Дня Захисника Вітчизни та Дня Козацтва проводяться урочисті зустрічі одинадцятикласників з воїнами АТО, які проводили навчання учнів, між учнями 8-11 класів був проведений конкурс військово-патріотичної пісні, а також відбулася дружня зустріч команд: батьків, учителів та учнів 11 класу на загальношкільному святі-спратакіаді «Козацькі сурми»
У лютому відбулась зустріч з автором книги Кор Роосом
« Рожденные страдать?» із Голандії, описуючи катастрофу в Україні 1941-1944рр.
У листопаді проведені такі години спілкування:
у 5-6 класах - «Великий рукопашний бій на горі Макіївка»
у 7-9 класах – «Михайло Сергійович Грушевський – перший президент України»
у 10-11 класах – «Утворення Центральної Ради – шлях до незалежності»
Другий рік поспіль ми займаємо призові місця на Літинському кінофестивалі короткометражних документальних фільмів. Тож цього року на ІІ Літинський кінофестиваль діти разом із координаторами-вчителями створили прекрасні роботи:
І місце «Чорнобиль немає минулого часу» 7-А клас (Тимчишина Н.І.)
І місце «Інспектор» 10-Б клас (Бельдій Н.М.)
ІІІ місце «Віддайте нам наш мир» 9-А клас (Боярова Л.О.)
Фільми « Ми і Україна», «Звернення до дітей Сходу», «Сергію Станіславовичу присв’ячується» - координатор Боярова Л.О. , а також фільми «Ми хочемо миру», «Присвята Рожанському Пантюші» координатор Тимчишина Н.І. були подані на Всеукраїнський конкурс «Діти янголи миру», що проводився МОН України – де вибороли звання «лауреатів».
Наша учениця Гончарук Анастасія взяла участь у конкурсі учнівської творчості на тему: «Вітчизна – це не хтось і десь. Я – теж Вітчизна» у номінації «Література» під гаслом «Об’єднаймося ж, брати мої!”, що присв’ячується 100-річчю утворення Української Центральної Ради та Проголошення УНР та виборола в районі та області І місце.
А також взяла участь у конкурсі « Слово у душу,душа у слові» де в очному етапі посіла ІІІ місце в області і нагороджена премією в жанрі есе ім.Ольги Виноградової.(вчитель Тимчишина Н.І) Катеринчук Ольга теж учаниця Надії Іванівни взяла участь у Всеукраїнському конкурсі « Мама Героя» і здобула перше місце на ІV етапі, була нагороджена премією урозмірі 1000 грн., яку вручила мамі Рожанського Пантюші.
Постійно проводимо роботу в плані забезпечення інформацією, щодо привабливості образу України, державних символів, поваги до них, цінностей національної спадщини спрямованих на формування історичної пам’яті. В бібліотеці діють постійні тематичні виставки літератури, що ілюструють розвиток української держави.
За 2015-2017 роки проведені такі акції:
«З вірою в серці» - зібрано 5570 грнивень і передано воїну АТО на лікування;
«Збери кришечки на протези для воїнів АТО» - зібрано 18165 кришечок; «Подаруй м’яку іграшку дітям Сходу»,
«Подаруй книжечку дітям Сходу» - зібрано 120 книжечок, найактивніші учнів 1-4 класів.
«Напиши листа однолітку» - передано 99 листів на Схід;
«Підтримай мир – стань донором» - учні 5-6 класів малювали малюнки до Дня Миру. Кращі роботи відправлено координаторам у м. Вінницю. Акція «П’ять картоплин» - зібрано 1113 кг. картоплі;
Акція «Новорічний десант» були зібрані продукти харчування і передані в Вінницьку організацію «За нове життя».
Кілька років підряд ми приймаємо участь у акції «Подаруй дитині радість» з нагоди св’ята Святого Миколая відвідали, дитячий будинок в Стрижавці подарували речі, іграшки, солодощі та святковий концерт та Дім Малютки у м. Вінниці – подарунки, памперси, ліки, дитяче харчування.(координатори Гончар І.Ю,Слободян Л.І., Боярова Л.О.,Гуменна М.В.)
За два роки сплели сім маскувальних сіток.
За 4 роки було досліджено та реалізовано шість проектів «Я люблю свій рідний Літинський край», «Делегати дитячих прав», «Душі криниця», «Душею до людини доторкнися», «Алфавіт мого міста», «Я і моя родина – казковий дивосвіт» (2-4 класи).
І це не просто статистика, а реальна дослідницька робота класних керівників та учнівських колективів, батьків.
У цьому році ми вперше взяли участь у військово-патріотичній грі «Сокіл» («Джура»); вибороли І місце. Представляючи район в області(Гуменна М.В.)
І місце вибороли у військово-спортивній спартакіаді (Вогнивенко В.Ф.)
І місце у конкурсі «Козацькому роду нема переводу»
У спектрі громадсько-патріотичного, національно-патріотичного виховання були проведені у школі місячники: листопад – «Я, родина, Україна», січень – «Ми, честь і гордість школи», лютий – «Цінності моєї родини», у грудні були проведені обрядові свята «Катерини», «Андрія», «У надвечір’ї», «Миколая».
Вчителі нашої школи знаходяться в стані постійного пошуку, творчого розвитку застосовують у своїй діяльності нові форми роботи квести, флеш-моби, круглі столи, разом з тим піклуються про формування духовного морального виховання. Особливо цей напрямок роботи актуальний сьогодні, коли проблеми соціально-економічного й політичного розвитку країни боляче вразили молодь. Серед дітей та молоді падає духовність, втрачаються моральні цінності, ідеали, відсутністю соціальної захищеності. Засоби масової інформації та комунікації дедалі більше впливають на дітей, молодь, пропагуючи насилля, зброю, силу, жорстокість, агресію. Тому наші вчителі української мови та літератури, світової літератури, художньої літератури, музики, образотворчого мистецтва, філософії на уроках використовують різноманітні прийоми для встановлення в душах дітей моральних почуттів їх внутрішньої позиції у ставленні до людей, до самих себе, до явищ суспільного життя, до суспільства в цілому.
Не залежить доброта від зросту, не залежить доброта від віку. Доброта з роками не старіє, доброта, як сонце, гріє. Наші учні 8–А та 10–Б класів в цьому році активно включились в акцію «Відповідальність починається з мене» разом з класними керівниками Бояровою Л.О. та Гончар І.Ю. прибирали територію міського Парку та територію в районі «Берізки», а також розчищали річку Згар в районі міського Парку, співпрацюючи з головою селищної ради Бичком Анатолієм Івановичем, реалізуючи проект « Реалізація місцевих ініціатив у громадах Вінницької області, як передумова успішного розвитку території»
У школі працює комісія по роботі з дітьми, сім’ї яких опинилися в складних життєвих обставинах. Ця комісія допомагає батькам, дітям та вчителям класним керівникам знайти тільки позитивне, гарне рішення тої чи іншої проблеми. На початку року є традиційними акції, що проводять класні керівники разом з психологом «Чим живеш, дитино?»,
Десант – експедиція « Сім'я»
Ми всі разом працюємо на позитивний результат і прагнемо щоб діти нашої школи були успішними, духовно збагаченими та фізично здоровими. Тому ми також ставимо акцент у своїй роботі на спортивно-масову роботу. Щороку у вересні ми проводимо Спортивне свято на стадіоні для учнів 5-11 класів та «Старти надій» для учнів 1-4 класів в рамках Олімпійського тижня.
В цьому навчальному році за результатами спартакіади серед дітей ми вибороли ІІ місце в порівнянні з попереднім роком.
Психологічним фундаментом особистості майбутнього є особистісна спрямованість, поведінкова гнучкість, професійна компетентність, тому ми вектор шкільної освіти спрямовуємо в площину творчо, особистісного розвитку учнів. Тому ще з початкової школи вчителі ставлять собі за мету побачити, відчути, розкрити творчі здібності дітей, молодших школярів та реалізовувати їх через різні види діяльності: гра, навчання, спілкування. Вчителі Глазкова А.І., Буткалюк Т.М., Ільїна Л.І. провели свята «100 днів у школі», «Свято Букварика», Кіпоренко Л.М., Омельянчик О.М., Радзієвська О.В., Бевз Г.В., Затайдух О.М., Коновальчук Л.Т., Русавська Т.А. підкресливши та огранивши здібності дітей провели родинні свята до Дня Матері та 8 Березня. Вітовська Т.В. та Паслаєва С.М. розвивали вміння виготовляти іграшки своїми руками створили переднорічну Майстерню Діда Мороза. У квітні місяці у колективах 5-6 класів відкриваються « Великодні майстерні» писанкарства.
До міжнародного дня дитячої книги бібліотекар Морозова О.А. провела конкурс «Моя улюблена книга» кожен клас демонстрували свої проектні роботи. Інтелектуальне багатство ідей та здорову конкуренцію створює між класними колективами та класними керівниками наш шкільний конкурс «Найкращий клас школи». Клас який посів в кінці року перше місце нагороджується подарунком.
У цьому році «Найкращим класом школи» стали:
І місце – 4 – Б клас Бевз Г.В.
ІІ місце – 1 – А клас Глазкова А.І
ІІІ місце – 2 – Б( Вітовська Т.В.),3 – Б( Русавська Т.А.)
І місце – 7 – А ( Тимчишина Н.І), 9 – А ( Боярова Л.О.)
ІІ місце – 6 – А(Кіпоренко Л.М.), 6 – Б(Радзієвська О.В.),10 – А (Бельдій Ю.Д.)
ІІІ місце – 5 – А (Омельянчик О.М.)
Всі знання, вміння,творчі навички набуті дитиною у школі, безумовно будуть необхідні їй в подальшому житті. Тому вміння бути першим, лідером, вчитись щось організовувати учні вчаться в учнівських клубах та організаціях. Із членів учнівського врядування були створені екологічна бригада, яка зайняла в цьому році в районному конкурсі ІІ місце, команда ДЮП в цьому році зайняла ІІ місце, в тому році І місце та ІІ місце в зональному конкурсі м. Хмільник.
Із розвитком творчої особистості дитини тісно пов’язується психологія використання на уроці навчально – творчих завдань. У процесі вирішення творчих завдань діти розвиваються, маючи певний творчий продукт – знання. І результатом роботи творчого сузір’я вчителів та учнів є 32 призера переможців районних олімпіад та 3 призера обласних олімпіад: Доценко Дмитро10-А – І місце з ІКТ( Бельдій Ю.Д.),Криворучко Павло9-А – ІІ місце з ІКТ(Бельдій Ю.Д.)
Яремчук Микола 10-Б - ІІІ місце з історії( Олійник Т.М.)
Обласною призеркою в конкурсно мовно – літературному конкурсі ім. Т.Г.Шевченка стала Балинськ Катерина – 6-Б клас( Омельянчик О.М.)
Школа пишається дітьми, які займаються хореографією та вокалом, вони постійно виборюють призові місця в районних, обласних конкурсах.
Ми пишаємося своїми талановитими дітьми та вчителями. Я переконана що дитина, яка здатна генерувати ідеї, використовувати знання і вміння в нових ситуаціях, комфортно себе буде почувати в нестабільних соціальних умовах нашого суспільства.
І в новому навчальному році ми чекаємо нових змін, що будуть впроваджуватися програмою « Українська нова школа». Основним напрямком роботи буде національно-патріотичне виховання та будуть вивчатися такі напрямки роботи як Ціннісне ставлення до праці та природи.
Шановні колеги, дозвольте привітати вас з початком нового навчального року. Бажаю вам успіхів у роботі, хороших учнів, творчих злетів, відчуття результату своєї праці, невичерпної наснаги, спокою і терпіння.
Візьміть чашу терпіння, налийте туди повне серце любові,
Вкиньте дві пригорщі щедрості, хлюпніть туди ж гумору,
Посипте добром, додайте якомога більше віри,
І все це добре перемішайте.
Потім намажте на шматок відпущеного вам життя
І пропонуйте всім, кого зустрічатимете на своєму шляху.
Дякую за увагу!
Виховне середовище школи: як піднести його ефективність
Сучасна школа вимагає переосмислення підходів до виховання, оновлення змісту, форм і методів духовного становлення особистості на основі життєтворчості учня, створення сприятливих умов для зростання його особистості , самореалізації у різних видах діяльності. Саме класний керівник і є тим організатором, що об’єднує виховні зусилля вчителів, батьків і учнів.
Він поєднує в собі високу духовність, творчість і педагогічну майстерність, що формується і вдосконалюється протягом практичної роботи в школі. Майстерність вихователя не мистецтво, а спеціальність, якій треба навчатися. Наявності професійних знань, педагогічних навичок і вмінь, занадто мало, щоб класний керівник міг дійсно заволодіти серцями своїх вихованців і повсякденно впливати на їхню діяльність і поведінку, на їхнє самовиховання. Щоб це відбулося, йому потрібно бути яскравою, творчою особистістю. Ця творчість виявляється в науковій діяльності педагога, в творчій педагогічній роботі ( оригінальне вирішення педагогічних завдань, застосування нових методів, прийомів, удосконалення системи роботи з учнями, імпровізація в педагогічному процесі.)
Під час роботи з учнями класний керівник передбачає педагогічні ефекти, впливає на уяву, увагу, пізнавальну діяльність учня, а також звертається до перевтілення, що робить його діяльність творчим процесом.
Аналізуючи роботу з класними керівниками і спираючись на наукові доведення, вкотре переконуюсь в тому, що творче ставлення до своєї роботи допомагає виховати творчу людину. Особистий приклад вчителя в усьому (стосовно справи, дітей, вміння поважати, в міру вимагати і допомагати) – невід’ємна риса професіонала.
Професіоналізм класного керівника полягає в оволодінні цілою низкою технологій і вмілим їх використанням, а це сприяє перетворенню класу в центр розвитку особистості.
Щодо педагогічних технологій, то їх класні керівники обирають, виходячи з особистого творчого потенціалу - це брейн- ринги, театр – тіней, анкета-думок,форуми, етичні тренінги, ігри – мандрівки, ярмарок – професій, групові справи, відкрита кафедра тощо…
Майстерність класного керівника полягає в тому, щоб поставити перед колективом захоплюючу мету, виховати прагнення до колективної діяльності, забезпечити необхідні для цього умови.
Надання самостійності учнівському колективові не означає зниження спрямовуючої ролі педагогів, навпаки, від них вимагається гнучкіше й тактовніше керівництво. Ініціатива, самодіяльність та активність не виникають самопливом. Вони народжуються й розвиваються головним чином у процесі добре організованої спільної діяльності, у боротьбі за досягнення спільної мети.
Успішна виховна робота не можлива без згуртованого колективу. Саме через колектив класні керівники впливають на ставлення школярів до навчальних обов’язків, суспільно-корисної праці, на їхню дисципліну та успішність. Під впливом добре організованого й згуртованого колективу школярі зростають морально, культурно, політично, набувають організаторських навичок.
Створення і згуртування дитячих колективів — найважливіше завдання вчителів, і насамперед класних керівників. Якщо такий колектив створено, набагато легше можна розв'язати будь-які виховні завдання. Здорова громадська думка, відверта товариська критика і самокритика сприяють розвиткові громадської активності школярів і формуванню в них цінних моральних якостей. У згуртованому колективі різні характери, здібності, інтереси, нахили учнів ніби доповнюють одне одного, їхні переживання стають яскравішими, вчинки відповідальнішими, думки глибшими. Дружний і згуртований колектив силою громадської думки, методами переконання (а іноді й примусу) привчає своїх членів поєднувати особисті інтереси з громадськими.
Який би великий не був авторитет вихователя, він все-таки не може замінити собою вплив правильно організованого колективу.
Учнівський колектив сприяє встановленню нового типу взаємин між вихователями та учнями. За наявності його вихователь дістає можливість впливати на учнів не лише прямо, а й опосередковано, через колектив, через їхніх товаришів. У вихованні успішно застосовується «педагогіка паралельної дії». Чим згуртованіший колектив, тим дужче виявляється в ньому паралельний вплив вихователів і громадської думки учнівського колективу. Негідні вчинки учнів засуджують не лише педагоги, а й самі учні.
У колективі учні засвоюють правила спілкування з іншими людьми, правила колективістських відносин і культурної поведінки в суспільстві. Під впливом добре організованого колективу набагато легше виробити організаторські навички, навчити керувати й підкорятися, поєднувати особисті інтереси з громадськими.
Практика виховання показує, що тільки в колективі і з його допомогою можна виховати й розвинути в школярів почуття відповідальності за доручену справу, колективізм, товариську взаємодопомогу та інші цінні якості. Неможливо виховати колективіста поза колективом, поза колективними відносинами та переживаннями.
У класах, де є мікро колективи, завдання класного керівника полягає в тому, щоб, вивчивши ці групи, спертися на них у своїй роботі. Не слід допускати протиставлення та ізоляції їх, під час формування бригад для чергування або для виконання громадських доручень треба враховувати наявність у класі малих груп і не роз'єднувати їх. Важливо тільки прагнути до того, щоб вони не відривалися від класного колективу, жили його інтересами.
.
Не можна залишати школярів напризволяще, їхній особистий досвід обмежений. Тому слід спрямовувати діяльність колективу, допомагати йому знаходити потрібні й корисні справи, які сприятимуть формуванню особистості. Водночас не слід ставати на шлях адміністрування, командування колективом. Не стримуючи самодіяльності та ініціативи школярів, треба вміло спрямовувати їхню діяльність, сприяти нагромадженню в учнів досвіду колективних дій та колективних переживань.
Характер педагогічного керівництва змінюється залежно від віку учнів та ступеня розвитку колективу. У молодших класах, а також у колективах, що перебувають на початковій стадії розвитку, класний керівник нерідко виступає ініціатором різних справ, які сприяють згуртуванню колективу. У старших класах і в добре організованих колективах він виконує лише функції консультанта, помічника в організації діяльності учнівського колективу.
На жаль, ще трапляються класні керівники, які займають позицію «непомітних спостерігачів» в учнівському колективі й самоусуваються від найважливіших колективних справ. Це призводить, як правило, до послаблення колективних зв'язків та до погіршення дисципліни. Часом буває й інша крайність. Класні керівники недооцінюють самостійності, організаторських можливостей та здібностей своїх вихованців. Вони намагаються самі без участі активу накреслити плани проведення колективних справ, призначають відповідальних за їх виконання, перевіряють та обліковують результати роботи. Керівництво в таких випадках набуває авторитарного характеру. Це заважає виявленню ініціативи та самостійності учнів.
Головним організаторами життєдіяльності класу залишаються класні керівники. Їх життєві ціннісні орієнтації, педагогічні погляди та позиція, інтереси та захоплення є одним з найбільш істотних системоутворюючих факторів. Дуже часто нам доводилося помічати: якщо основу особистості класного керівника складають гуманістичні цінності, то такі ж ціннісні орієнтації переважають у класному колективі;
якщо вчитель займає активну життєву і педагогічну позицію, то й учні класу відрізняються активністю і самостійністю; якщо педагог захоплений туризмом, то й класної спільності системоутворюючим видом діяльності стає туризм.
Класний керівник поєднує в собі багато ролей, але лише одна провідна роль є домінуючою що характеризує діяльність класного керівника.
-Черноконь О.С. працює на даному етапі, як « Контролер» , що забезпечує включення учня в навчально - виховний процес (контроль за відвідуванням, поведінкою, чергуванням, харчуванням; з'ясування стосунків із батьками, індивідуальна робота з учнями, ігнорують навчально - виховний процес);
- Вчителі початкових класів - Бевз Г.В., Затайдух О.М., Глазкова А.І., Ільїна Л.І., Буткалюк Т.М., Вітовська Т.В., Паслаєва С.М., Коновальчук Л.Т., Русавська Т.А.,працюють як « Провідники по Країні Знань» », що створюють умови розвитку пізнавального інтересу і бажання навчатися (інформування учнів і батьків про особливості школи та її вимог до учнів, виховні заходи пізнавального характеру, допомога учням у самоосвіті, забезпечення процесу навчання, координація зусиль, що працюють у класі);
- Підстружко Л.П.. Слободян Л.І., Омельянчик О.М. працюють в ролі, як « Моральні наставники», що сприяють дотриманню учнями норм і правил, вирішення конфліктів як між учнями, так між учнями та іншими педагогами, що працюють в класі (навчання етики та етикету, бесіди на моральні, соціальні, правові теми, оцінка вчинків учня, індивідуальна робота з учнями, що порушують норми поведінки в освітній установі);
-Вчителі :Радзієвська О.В.. Кіпоренко Л.М., Гончар І.Ю. виступають в ролі « Носіїв культури», які допомагають освоїти культурні цінності, на основі яких організовано навчально - виховний процес (організація екскурсій, колективних походів в театр, музей, виставки, зустрічі та бесіди про культуру, культмасові заходи в класі і школі);
- В ролі « Соціального педагога» знаходяться такі вчителі, як Олійник Т.М., Маліновська Н.М., що сприяють вирішенню різних соціальних проблем учнів (створення нормальних умов спілкування в школі і вдома, захист прав дитини, формування навичок соціального життя);
-« Старшими товаришами» для учнів є вчителі Бельдій Ю.Д., Бельдій Н.М., Тимчишина Н.І.,які допомагають включитися в різні види діяльності, беруть на себе частину турботи про учнів ( формування колективу класу, організація колективної творчої діяльності);
- В ролі « Фасилітатора» виступає Боярова Л.О, яка надає допомогу учням у самосвідомості, стимулює їх до самовизначення, самореалізації, до пошуку креативних ідей (тренінги, ігри, круглі столи, індивідуальна робота з учнями).
Отже, всі ролі в цілому та діяльність класних керівників залежить від інтересів та потреб учнів.
Майстерність класних керівників повністю не розкриється доти доки не буде співпраці і партнерства з батьками. Оскільки ставлення батьків до потреб виховання не є однозначним, тому класні керівники намагаються будувати свої взаємини з ними так, щоб допомогти дитині зберегти душевний комфорт в умовах сім'ї і школи. Творчість класних керівників проявляється:
1. В доборі відомостей про емоційний мікроклімат сім'ї, визначенні рівня взаємостосунків батьків з учителями шляхом проведення анкет
2. В проведенні спільних зборів батьків і вчителів з метою накреслення шляхів поліпшення виховного впливу на дітей та співпраці між батьками і вчителями.
3 Проведення нетрадиційних батьківських зустрічей таких, як спортивні змагання, поїздки та походи за участю батьків, проведення родинних свят.
Варіантів роботи всистемі «вчителі — учні — батьки» багато та основа їх єдина — пошуки конструктивних шляхів взаємовідносин на основі довіри, взаємоповаги, взаємодопомоги, доброзичливості. Власне, таким шляхом ми спонукаємо себе до творчості з батьками у вихованні високорозвиненої особистості.
Особливу увагу класні керівники приділяють роботі з дітьми з девіантною поведінкою. Сформовано банк даних, але вчителі розуміють що таким дітям надмірна опіка тільки шкодить тому вони допомагають їм знайти корисну справу, організовувати позаурочний час, спонукають їх до самовиховання.
Однією з основних проблем у виховній роботі з учнями є налагодження індивідуального підходу до кожної особистості, розвиток творчого потенціалу дитини та профілактична робота, направлена на правовий аспект у вихованні учнів, схильних до правопорушень, співпрацюючи з комісією по роботі з дітьми, сім’ї , яких опинилися в складних життєвих обставинах. Вчителі дуже толерантно підходять до таких проблем, адже кожна дитина – це особистість, а кожна особистість потребує творчого підходу, великого терпіння і любові з боку вчителя, класного керівника. Тільки при такому підході до справи є шанс розкрити і розвинути усі кращі сторони дитячої душі, творчого потенціалу дитини.
Формування внутрішнього та зовнішнього середовища функціонування і розвитку класного колективу і його членів нерозривно пов'язане з визначенням і свідомістю місця і ролі класу у виховному просторі всієї освітньої установи.
Умовно можна виділити чотири етапи розвитку виховної системи класу:
На першому етапі переважає діяльність з вивчення інтересів, потреб та інших особистісних характеристик членів класної спільноти, проектування бажаного способу класу, визначення перспектив життєдіяльності класного колективу.
На другому етапі особлива увага приділяється зміцненню міжособистісних відносин, формування почуття «Ми », апробації форм і способів спільної діяльності, вирощування традицій класного колективу.
Заклик класного керівника «Роби як я!» стає в цей період основним девізом життєдіяльності класного колективу.
На третьому етапі активно розвиваються самоврядувальні початки, тому з'являються незабаром один за одного гасла: «Роби як кращі з нас!» і «Роби як більшість з нас!». Домінуючий вид спільної діяльності формує індивідуальність класного колективу.
Життя класного колективу будується на основі традицій, що зберігають і підтримуючих більшістю членів колективу.
Для четвертого етапу характерні дві тенденції:
Перша - намагатися зробити так, щоб краще життя класу сталонадбанням всього шкільного колективу (залишити «добрий слід»);
Друга - пошук нових ідей, форм і способів відновлення життєдіяльності в класі.
І нарешті «мірилом» Формування внутрішнього та зовнішнього середовища функціонування і розвитку класного колективу і його членів нерозривно пов'язане з визначенням і свідомістю місця і ролі класу у виховному просторі всієї освітньої установи.
ефективності функціонування класної виховної системи можуть бути визнані наступні критерії:
- вихованість учнів;
- захищеність і комфортність дитини та їх батьків життєдіяльністю в класі;
- сформованість класного колективу;
- репутація класу;
- прояв індивідуальності ( «особа») класної спільності.
Не менш важливе місце у виховному процесі школи займають вихователі групи продовженого дня. Вони працюють з дітьми після уроків у другій половині дня. Звичайно важко з дітьми працювати коли вони вже стомлені. Тут потрібно виявити неабиякий талант та вміння зацікавити дітей до діяльності, до творчого пошуку. Цікаво змістовно проводять час з дітьми вихователі Якимчук І.О., Харук В.Д., Тишкевич Г.В. вони здійснюють планову системну роботу щодо виховання дітей.
«Жоден вихователь не має права,- на думку А.С. Макаренка,- діяти самостійно, на власний ризик і на свою власну відповідальність. Повинен бути колектив вихователів, і там, де вихователі не з'єднані в колектив і колектив не має єдиного плану роботи, єдиного тону, єдиного точного підходу до дитини, там не може бути ніякого виховного процессу». В нашій школі є єдиний загальношкільнийплан роботи, на підставі якого складається план на півріччя і на кожен місяць.
Притча «Шлях до сердець учнів»
Засумували вчителі, не можуть знайти шлях до Сердець своїх учнів, щоб сіяти в них насіння добра.
— Можливо, врятує Мудрість? — спитали вони.
І знайшли Мудреця, який сидів у печері.
О, Мудрецю, — почали благати вони, — вкажи нам шлях до Сердець наших учнів, щоб сіяти в них зерна добра, інакше покоління стає жорстоким!
Сказав їм Мудрець:
— Дам вам шлях до Сердець ваших учнів, але віддайте мені натомість «дар» Ваш!
Учителі перезирнулися: якого «дару» від них вимагає Мудрець?
Тоді Мудрець сказав:
— Якщо в когось є роздратування, дайте мені роздратування. Якщо в когось є гнів, дайте мені гнів. Якщо в когось є жорстокість, дайте мені жорстокість. Якщо в когось є грубість, дайте мені грубість. Якщо в когось є сумнів, дайте мені сумнів. Якщо в когось є ненависть,дайте мені ненависть. Якщо в когось є злоба,дайте мені злобу. Якщо в когось є страх, дайте мені страх. Якщо в когось є зрада, дайте мені зраду. Якщо в когось є марновірство, дайте мені марновірство. Якщо в когось є сарана думок дайте мені сарану думок. А якщо дасте пригорщу дурних звичок, я прийму й ці запилені брязкальця. Але не забудьте, чого вартий той, хто відніме одного разу подароване. Отже, я прийняв увесь бруд вашого Серця, і воно стає чистим. А вам відкриваю Мудрість: шляхом до Серця учня є чисте Серце вчителя.
Сенс діяльності класного керівника та вихователів ГПД є доволі простим - подарувати дитині цей чудовий світ, здивувати прекрасним, допомогти їй зрозуміти, що життя - це великий дар і кожна людина здатна в ньому знайти своє місце, стаючи справжнім громадянином, навчитися вірити в свої сили й жити в гармонії з собою.
Рішення педради
« Виховне середовище школи: як піднести його ефективність.»
Адміністрації.
Продовжувати створювати для кожного учня ситуацію успіху на всій території шкільного простору.
Заступнику директора з ВР.
2.Продовюувати допомагати учням в оволодінні стратегією життєвого проектування та самореалізації.
2.1. Продовжувати здійснювати аналіз рівня соціалізації підлітків для залучення їх у роботу по самоврядуванню.
Класним керівникам.
3.Продовжувати здійснювати системний педагогічний супровід класу.
3.1.Сприяти розвитку активності учнів шляхом визначення показників, що характеризують творчий потенціал особистості.
3.2. Сприяти вихованню моральної стійкості учнів до впливу негативних факторів.
Аналіз виховної роботи за ІІ семестр 2017 – 2018 роки
«Формування ціннісного ставлення особистості до природи»
Вступ.
Відповідно до перспективного плану роботи школи,згідно національної програми виховання «Основні орієнтири виховання учнів 1 – 11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України» та наказу по школі «Про організацію виховної роботи протягом ІІ семестру» від 12.01.2018 року№ 20 та договору від 05.10.17року № 62 про співпрацю з Вінницьким торгівельно – економічним інститутом,Київського національного торгівельно- економічного університетомз метою екологічного виховання учнів та ЦІННІСНого СТАВЛЕННЯ ДО ПРИРОДИ. Воно формується у процесі екологічного виховання і виявляється у таких ознаках:
усвідомленні функцій природи в житті людини та її самоцінності;
почутті особистої причетності до збереження природних багатств, відповідальності за них;
здатності особистості гармонійно співіснувати з природою;
поводитися компетентно, екологічно безпечно;
критичній оцінці споживацько-утилітарного ставлення до природи, яке призводить до порушення природної рівноваги, появи екологічної кризи;
вмінні протистояти проявам такого ставлення доступними способами;
активній участі у практичних природоохоронних заходах: здійсненні природоохоронної діяльності з власної ініціативи;
посильному екологічному просвітництві.
Ціннісне ставлення до природи і сформована на його основі екологічна культура є обов'язковою умовою сталого розвитку суспільства, узгодження економічних, екологічних і соціальних чинників розвитку. Ставлення вихованців до природи має специфічні вікові особливості.
Молодшому шкільному віку властиве непрагматичне ставлення, що грунтується на суб'єктифікації, коли природні об'єкти стають "значущими іншими"; посилюються мотиви спілкування з природою.
Для підліткового віку характерне ставлення до природи як до об'єкта охорони, а не користі. Наприкінці цього віку виникає "об'єктна" настанова користі. При цьому виявляється суперечливість у ставленні до природи: прагматичні настанови декларуються природоохоронними мотивами.
Юнацькому віку властиве об'єктно-непрагматичне ставлення до природи, що ґрунтується на естетичній настанові.
Суть формування ціннісного ставлення сучасних школярів до природи та засоби екологічного виховання.
Охорона природи – це система науково обґрунтованих заходів, спрямованих на збереження, раціональне використання і відтворення природних багатств країни. Турбота про охорону природи – насамперед піклування про людину, про її цікаве, змістовне життя, повноцінний відпочинок. Від успішного здійснення екологічної освіти, формування нового екологічного мислення великою мірою залежить майбутній стан природного середовища. Що являє собою екологічне виховання і навчання?
Екологічне виховання – це психолого-педагогічний процес, спрямований на засвоєння людиною наукових основ природокористування, формування відповідних переконань і практичних навичок, формування певних ціннісних орієнтацій, активної життєвої позиції в галузі охорони природи. Із викладеного вище випливає, що екологічна освіта й виховання покликані забезпечити підростаюче покоління науковими знаннями про взаємозв’язок природи і суспільства, допомогти зрозуміти багатогранне значення природи для суспільства в цілому і кожної людини зокрема. Мета екологічного виховання – формування відповідального відношення до навколишнього середовища, що будується на базі екологічної свідомості. Це припускає дотримання моральних і правових принципів природокористування, активну діяльність по вивченню та охороні природи своєї місцевості.
Мета екологічного виховання досягається в міру вирішення в єдності наступних задач:
освітніх – формування системи знань про екологічні проблеми сучасності і шляхи їхнього дозволу;
виховних – формування мотивів, потреб і звичок екологічно доцільного поводження і діяльності, здорового способу життя;
розвивальних:
розвиток системи інтелектуальних і практичних умінь по вивченню, оцінці стану і поліпшенню навколишнього середовища своєї місцевості;
розвиток прагнення до активної діяльності по охороні навколишнього середовища: інтелектуального (здатності до аналізу екологічних ситуацій), емоційного (відношення до природи як до універсальної цінності), морального (волі і наполегливості, відповідальності).
Для успішного формування екологічної культури учнів велике значення має робота, що проводиться в цьому напрямі в школі.
Виховання дитини розпочинається зі створення для неї виховного середовища. Саме цим займаються вчителі біології та екології ( ВогнивенкоГ.О., Демкова Л.Д., Якимчук І.О.), вчителі географії Вишинський І.О.,Вогнивенко В.Ф.) виховуючи філософсько-«педагогічну» точку зору поняття “середовища” багатогранного - це природне, географічне, соціальне середовище як фактор економічного, політичного, соціального, культурного розвитку суспільства в цілому .
Впливають на формування особистості маленької людини і такі фактори суспільства, як преса, радіо, телебачення, відео, клуби, бібліотеки, театри, музеї, центри дозвілля, різні види і форми реклами, зовнішнє оформлення вулиць та міст тощо. Обов'язково пригадаймо й безпосереднє середовище проживання кожної дитини- “мікросередовище”: домівка, родина, вулиця, найближче побутове оточення, друзі, тобто ті фактори, які впливають на формування особистості.
Можливі два шляхи створення педагогом виховного середовища:
Перший - надання педагогічної інтерпретації природним і соціальним факторам за допомогою різних педагогічних прийомів: цілеспрямоване звертання уваги дітей (“Поглянь, як геніально природа влаштувала...”), роз'яснення незрозумілих явищ і фактів (“Ми можемо спостерігати це завдяки тому, що наука досягла чимало...”), етичні та естетичні оцінки, організація спостерігання дітьми предметів і явищ (“Спробуйте поспостерігати за життям мурашника, і ви зрозумієте, які непрості ці малесенькі комашки...”).
Другий — конструювання педагогом спеціальних виховних ситуацій у природному і соціальному середовищі.
У діяльності класного керівника як організатора виховного процесу школи слід визначити п’ять основних етапів:
• створення і розвиток учнівського колективу;
• організація взаємодії педагогів, які належать до малого педагогічного колективу, що працює з класом;
• взаємодія з позакласними і позашкільними навчально-виховними закладами та об'єднаннями; взаємодія з батьками учнів;
• створення виховного предметного середовища, яке дозволяє педагогічно доцільно організувати виховний процес.
Визначаючи міжпредметні зв'язки, вчитель має виділити в обсязі кожної методики, кожної навчальної дисципліни екологічні ідеї, узагальнювальні поняття з тією метою, щоб кожна з них робила свій внесок у формування компонентності екологічної вихованості школяра. Під час роботи пришкільного математичного табору вчитель Панасюк К.М. проводить екскурсії з учнями в природу з метою розвитку математичних уявлень.
Так, вивчення дітьми предметів гуманітарно-естетичного циклу (українська мова, читання, образотворче мистецтво, музика) сприяє художньо-естетичному сприйняттю природи і соціальної дійсності, розвитку морально-ціннісних ставлень, творчої активності, емоційному відгуку від сприйняття прекрасного, вмінню виражати свої почуття творчими засобами.
Уроки з предмету «Ознайомлення з навколишнім світом» в 1-му класі школи формують у дітей цілісне уявлення про природу і людину.
На заняттях з трудового навчання діти ознайомлюються з практичним значенням природних матеріалів (дерево, тканина, папір) у житті людини, вчаться дбайливо їх використовувати.
Уроки фізичної культури сприяють загартуванню, зміцненню здоров'я дітей; закріпленню знань про свій організм, основні способи збереження здоров'я за допомогою природних чинників, формуванню у дітей гігієнічних умінь і навичок.
Велика роль у формуванні ціннісного ставлення до природи надається початковій школі. Адже тут виховуються основні риси характеру особистості і спілкування з природою, а це грає першочергову роль. Дитячі враження залишаються в пам’яті назавжди. . Враховуючи значення ігрової діяльності у формуванні школяра, вчитель має спробувати екологізувати ігрову діяльність, тобто збагатити її екологічним змістом. Виховний ефект досягається при найбільшому наближенні сюжету гри до завдань екологічного виховання, у реальних умовах до зразків поведінки. Тому вчителі початкової школи використовуючи ігрові форми роботи проводять такі години спілкування:
1-2 класи « Збережемо чистим довкілля», « Дивовижні звірі в українських казках», « Природа в загадках і прислів’ях”, конкурс малюнка «Первоцвіти просять захисту»
3-4 класи проводили хвилини – спостереження « Стань природі другом», групові справи « Спостереження за перелітними птахами»(3-Б клас,Вітовська Т.В.), « Заповідні місця мого краю»(3-А клас , Паслаєва С.М.),
« Таємниці Катерини Білокур»( 4-Б клас, Русавська Т.А.),
« Як живе джміль та бджілка» (4-А клас, Коновальчук Л.Т.)
Вчителі початковаї школи разом з дітьми приймали активну участь у Всеукраїнській новорічно - різдвяній виставці з флористики « Ялинка без ялинки» :
в номінації «Новорічна композиція» вибороли ІІ місце – Салюк Анастасія(3-А), Кипорук Юлія (3-А) – Паслаєва С.М.,
в номінації «Ялинка» вибороли : І місце групова робота ГПД(3-Б)- Харук В.Д., Вітовська Т.В. та групова робота ГПД (4-А) Барановська Л.С., Коновальчук Л.Т., ІІ місце - Щепінін В’ячеслав (1-А),ІІІ місце –Лисяний Денис(1-А) – Бевз Г.В., ІІ місце – Білянська Софія(3-А) – Паслаєва С.М., ІІІ місце – Корчак Аліна (1-Б) Затайдух О.М.
в номінації « Різдвяний вінок»
ІІ місце – Тягун Михайло (1-А) – Бевз Г.В.
А також долучилися до загально шкільного проекту « За чисте довкілля», вчилися сортувати сміття, вчителі провели з дітьми повчальні бесіди : « Знання про сміття», « Коли ліс дякує, а коли ображається?», «Кожній речі своїй місце»
Класні керівники 5-11 класів та вчителі -предметники прищеплюють любов до природи, високоморального ставлення до її багатств – це проблема не лише естетичного та етичного збагачення особистості, а й формування патріотизму. Успішне здійснення екологічної освіти і виховання учнів великою мірою залежить від дотримання ряду педагогічних умов. Так, одні науковці вважають, що головною умовою ефективного формування екологічної культури є вміле поєднання навчального матеріалу відповідного змісту із практичною діяльністю школярів у природному середовищі. Інші наголошують на необхідності систематичного підходу до екологічного навчання та виховання, які передбачають поєднання знань – переконань – готовності до діяльності – безпосередньої діяльності у природі. Учень оволодіває певною сумою екологічних знань, засвоює відповідні норми поведінки та ціннісні орієнтації, набуває практичних умінь та навичок щодо охорони природного середовища у процесі навчання, гри, суспільно- корисної праці. Педагогам потрібно дотримуватися таких критеріїв:
врахування вікових, індивідуально-психологічних особливостей школярів, їх пізнавальних можливостей у процесі екологічної освіти та виховання;
вибір оптимальних форм, методів і прийомів екологічного навчання й виховання засобами дитячої пізнавальної книги;
організація безпосередньої діяльності учнів по охороні та поліпшенню природного середовища своєї місцевості під час навчання і суспільно-корисної праці;
забезпечення комплексного підходу до вивчення природи з використанням міжпредметних зв’язків;
забезпечення вчителем впливу на вихованців власним прикладом бережливого, дбайливого ставлення до навколишнього середовища.
Важливою умовою успішного формування екологічної культури є практична діяльність. Бо саме в ній виявляються і закріплюються ті позитивні якості особистості, які визначають потяг до життя в гармонії з природою. Спільно з дорослими, діти повинні брати активну участь у благоустрої населеного пункту, майданчиків, парків, скверів і вулиць. Тобто, вони повинні творити красу. А це має велике значення для формування в учнів екологічної культури. Тому наші учні разом із учителями беруть участь у різних екологічних акціях:
-« Річкам, паркам - бути чистими»
-« Ми за чисте подвір’я”
-«Ліси для нащадків»
- упорядкування та благоустрій територій біля Меморіальних комплексів та пам’ятних знаків.
З метою пізнавальної діяльності та бережливого ставлення до природи класні керівники беруть участь у природоохоронних операціях, трудових десантах: «Годівничка», «Джерело», « Мурашка», « Нерест», « Бережіть первоцвіти», «Птах року – 2018», « Посади дерево», « Повернемо первоцвіти в природу», « Домівка для шпаків».
У цьому навчальному році учні та вчителі середньої, старшої школи реалізували у березні місяці проект « За чисте довкілля». У кожному класному колективі було палке обговорення даної проблеми:
У 5-8 класах проведенні тренінгові заняття « За життя без сміття»,
« Розділити сміття у головах», створення альбому « Добрих справ»
На належньому рівні була проведена робота з вище згаданого проекту у 6-А класі – Омельянчик О.М., 6-Б класі - Якимчук І.О., 6-Вкласі - Олійник Т.М., 8-А класі – Тимчишина Н.І.,10-А класі – Боярова Л.О.
У 7-А та 7-Б( класні керівники Кіпоренко Л.М., Радзієвська О.В.) класах був проведений тренінгове заняття спільно із викладачами Вінницького торгово- економічного інституту кандидатами економічних наук, доцентими Бондарчук Людмилою Володимирівною та Махначовою Наталією Михайлівною на тему « Чиста планета – здорова людина!» Діти працювали в групах . По закінченню заняття кожна група виготовила розпізнавальні етикетки по яким краще буде учнями сортуватися сміття у школі, вони були приклеєні на баки : « Органіка», «Папір», « Пластик», « Метал і скло» і поставленні у коридорах. Експеримент тривав 3 тижні . За цей період було зібрано 17 кілограм паперу та 20 кілограм пластику.
-У 9-11 класах були проведенні лекції на тему «Тверді побутові відходи та час їх розкладу» , «Соціальні та економічні аспекти вирішення даної проблеми».
Відповідно до плану роботи школи у квітні місяці був проведений місячник: « Живи, в злагоді з природою».
Цього року у листопаді учні 7-Б класу – Ковальчук І., Наумов Я., Рибак Є брали участь в обласному конкурсі юних дослідників « Сади - парки Вінничини» і вибороли І місце ( керівник - Вогнивенко Г.О.)
11. 04. 2018 року учні Рудинська Т.(8-А), Соколян М, Іванішин М.(10-А) взяли участь у обласному екологічному конкурсі « Зелена естафета» та вибороли ІІІ місце ( керівник – Демкова Л.Д.)
А також учні нашої школи взяли активну участь у Міжнародному конкурсі еколого-валеологічної спрямованості: « Загадкове життя домашніх улюбленців»:
У номінації « До серця притули»
І місце – Кузнєцова Є.(1-Б) – Затайдух О.М.(ІІІ місце в області)
ІІ місце – Гудима В.(1-Б) - Затайдух О.М
ІІ місце – Кошова Т.(5-Б) – Демкова Л.Д.
У намінації « Мій улюбленець в об’єктиві”
ІІІ місце – Вижанов М. - - Затайдух О.М
ІІІ місце – Луць П.(5-А) – Маліновська Н.М.
У номінації « Стань артистом»
І місце – Харук О.(7-Б) – Демкова Л.Д.(І місце в області)
У номінації « Зі щоденника моєї тваринки»
ІІ місце – Кирильчук В. – Демкова Л.Д.( іі місце в області)
Висновки.
Одним з шляхів формування екологічної культури підростаючого покоління - є екологічна освіта і виховання, наслідком і результатом яких є дбайливе ставлення до природи. Формування екологічної культури учнів здійснюється на основі психолого-педагогічного принципу єдності навчання і виховання, в результаті якого формується особистість школяра. І кожна школа повинна намагатися використати свій виховний потенціал в формуванні ціннісного ставлення особистості до природи.
В ході виховної діяльності в шкільному колективі проводилась роз’яснювальна робота з питань профілактики злочинності та профілактики шкідливих звичок серед школярів.
Увічнювалась пам’ять жертв голодоморів і репресій в Україні, відзначались державні свята та пам’ятні дати з історії України та її славних синів, політичних і громадських діячів.
В умовах творення Української держави особливої актуальності набула проблема виховання та самовиховання творчої особистості, здатної на самостійну діяльність та саморозвиток.
Демократизація освіти, надання їй державно-національної спрямованості вимагали від вчителів створення такої моделі виховання людини, яка б дозволяла їй оптимально вирішувати складні питання життя, досягати вирішення поставленої мети.
Враховуючи завдання національного виховання , визначені в Концепції виховання дітей та молоді у національній системі освіти, виховна робота організована й проводиться в різних формах і напрямках: національно-патріотичне, екологічне виховання, правове, превентивне, художньо-естетичне.
Національно – патріотичне виховання дітей та молоді визнано в Україні пріоритетним напрямом державної політики.
Основною метою національно – патріотичного виховання є формування національно-свідомого громадянина на шляху демократичного розвитку нашої держави. Адже саме українцям притаманні любов до рідної землі, гордість за своє історичне минуле, повага до звичаїв, традицій, культури, духовних надбань нашого народу.
Партнерство родини та школи у формуванні творчого потенціалу та розвитку обдарованої дитини в умовах становлення інфомаційного суспільства.
В даний час стало очевидним, що спільна робота педагогів і батьків є найціннішим інструментом, що дозволяє скласти для кожного учня свій виховний маршрут, підібрати оптимальний варіант індивідуальної роботи. Крім того, спільна робота взаємно збагачує знаннями кожного з її учасників.
Педагог, як і лікар, повинен досліджувати духовний світ дитини. Наше спілкування з ним лише тоді є вихованням, коли в наших руках - наукові знання про його особистість. Це можливо тільки при комплексному підході до питань взаємодії вчителя з батьками. Анкетування та бесіди з батьками, що проводяться класними керівниками, психологом школи дозволяють скласти соціальний портрет сімей учнів, з якими працюють у школі.
Це дає можливість визначати наступні цілі спільної роботи з батьками учнів: допомогти батькам у підвищенні їхньої педагогічної культури; підготувати батьківський колектив до більшої самостійності; розвивати комунікативні здібності батьків в класний батьківський колектив; сприяти зниженню факторів ризику в дитячо - батьківських відносинах.
Цілі конкретизовані в задачі:
1. знайомити батьків з перспективами розвитку дитячого колективу і дати їм можливість стати активними учасниками класних справ;
2. проводити просвіту батьків з питань сімейного виховання і психологічної освіти із залученням різних фахівців, можливо, із середовища самих же батьків;
3. створювати умови для прийняття спільних рішень з питань життєдіяльності класного колективу.
Сформульовані цілі і завдання зумовлюють перспективний план роботи з батьками.
Сімейне, шкільне і соціальне виховання дитини здійснюється в тісній єдності. Педагоги і батьки виховують одних і тих же дітей, мають спільні цілі та завдання виховання. Співпраця освітян та батьків дає можливість краще пізнати дитину, подивитися на неї з різних позицій і сторін, в різних ситуаціях, а значить допомогти один одному в розумінні її індивідуальних особливостей, творчих здібностей та обдарувань, у подоланні негативних вчинків, формуванні цінних життєвих орієнтацій. Однак найчастіше впливи, які здійснюються школою і сім'єю на дитину, різноспрямовані..
Зміни, що відбулися в суспільстві та в системі шкільної освіти, негативно відбилися на взаємодії школи і сім'ї. Спектр питань звузився до питань, що стосуються, в основному, навчання дитини, відхилень у її поведінці і питань матеріальної підтримки школи.
Сформована практика побудови взаємодії школи і сім'ї характеризується рядом суперечностей, серед яких:
- протиріччя між зростаючими вимогами до батьків у сфері виховання - і зниженням рівня батьківської відповідальності в сфері виховання;
- протиріччя між об'єктивно існуючим завданням створення для дитини єдиного виховного простору - і штучним розмежуванням цього простору на шкільне та сімейне.;
- протиріччя між наявністю у школи та сім'ї потреби у взаємодії в процесі виховання дитини - та інертністю сторін при реалізації даної взаємодії;
- протиріччя між теоретичною взаємодією у сфері «школа-родина» - і відсутністю певних напрацювань такої взаємодії на практиці;
- протиріччя між зміненими умовами життєдіяльності суспільства - і стереотипністю діяльності школи у сфері взаємодії з сім'єю.
Скоординувати зусилля школи і сім'ї - означає усунути суперечності, створити однорідне виховне та розвиваюче середовище.
Способами організації спільної діяльності та спілкування виступають колективні, групові та індивідуальні форми взаємодії, які поєднуються між собою.
Найбільш поширена колективна форма взаємодії педагогів і батьків - батьківські збори, творчий підхід педагога до організації та проведення яких дозволяє поєднувати в їх рамках привабливі для батьків варіанти взаємодії: батьківський лекторій, конференція з обміну досвідом, вечір запитань і відповідей, диспут-роздум з питань виховання, круглий стіл - зустріч з адміністрацією, вчителями класу. Такі форми роботи з батьками використовують вчителі: Коновальчук Л.Т.(1-Б), Тишкевич А.В.(1-В), Бельдій Ю.Д.(5-А), Бельдій Н.М.(5-Б), Маліновська Н.М.(6 –А) Гончар І.Ю.(6 – Б),Хамраєв В.А(7-А), Олійник Т.М.(7-В), Барановська Л.С.(9-Б),Расторгуєв Д.Ф.(10-Б), Боярова Л.О.(11-А), Слободян Л.І.(11-Б)
Цікавими і ефективними для всіх учасників виховного процесу стають спільні справи, заходи , родинні свята, День Матері, Свято Весни .Такі форми взаємодії з батьками впроваджують класні керівники :Русавська Т.А.(1-А), Бевз Г.В.(2-А), ЗатайдухО.М.(2-Б), ГлазковаА.І.(3-А),Ільїна Л.І.(3-Б), Буткалюк Т.М.(3-В)Паслаєва С.М.(4-А), Вітовська Т.В.(4-Б),Якимчук І.О.(7 -Б),КіпоренкоЛ.М.(8-А),Радзієвська О.В.(8-Б),Тимчишина Н.І.(9-А), Підстружко Л.П.(10-А).
Окремі класні керівники спільно з батьками та дітьми відвідують музеї, театри, виставки, організовують екскурсії , туристичні походи – це Боярова Л.О.( 11 – А), ПідстружкоЛ.П.(10-А),Тимчишина Н.І.(9-А), Буткалюк Т.М.(3-В), Затайдух О.М.(2-Б), Радзієвська О.В.(8-Б).
З метою розвитку творчих здібностей дітей в цьому році класні керівники спонукали батьків та дітей стати активними учасниками у Всеукраїнській новорічно – різдвяній виставці « Новорічна композиція» і отримати призові місця в районному етапі – це: Русавська Т.А.(1-А) , Коновальчук Л.Т.(1-Б), ), Бевз Г.В.(2-А), Затайдух О.М.(2-Б), Глазкова А.І.(3-А),Паслаєва С.М.(4-А), Вітовська Т.В.(4-Б),Барановька Л.С.(9-Б) , а також взяти активну участь у Всеукраїнському конкурсі « Український сувенір» і стати переможцями в районному етапі – це Бевз Г.В.(2-А), Затайдух О.М.(2-Б), Глазкова А.І.(3-А), Буткалюк Т.М.(3-В), Паслаєва С.М.(4-А), Бельдій Ю.Д.(5-А), Радзієвська О.В.(8-Б).
Цікавими формами роботи є спортивні зустрічі « Тато,мама і я – спортивна сім’я» - такі зустрічі проводять Кіпоренко Л.М.(8-А) , Русавська Т.А.(1-А).
Великі виховні можливості закладені в індивідуальних формах: бесіда, душевна розмова, консультація, спільний пошук вирішення проблеми, що широко використовуються кожним класним керівником нашої школи. Пошук індивідуального стилю спілкування з кожним з батьків виступає обов'язковою умовою його ефективності.
Таким чином, ми можемо говорити про те, що багаторічне перебування дитини в школі дає можливість встановити контакт з сім'єю, вивчити її виховний потенціал, виділити проблеми в сімейному вихованні, надати допомогу в їх вирішенні. І саме взаємодія школи і сім'ї у питаннях виховання дитини, а особливо обдарованої дитини, дозволяє надавати систематичну допомогу сім'ї у питаннях виховання і формувати єдине виховне середовище для роботи з обдарованими дітьми і молоддю.
У школі вже кілька років поспіль проводиться свято « День батька» до Дня Захисника Вітчизни та до дня Козацтва.У цьому році були активними батьки 3-Б класу( Ільїна Л.І.), 8-Б класу( Радзієвська О.В.), 6-А класу ( Маліновська Н.М.), Расторгуєв Д.Ф., як вчитель та як батько учня 2-б класу.
Ми намагаємося навчити батьків доступним їм методиками, формами роботи з дітьми в сім'ї. Сім’я – місце фізичної появи, первинної соціалізації, духовного розвитку і становлення нової цілісної особистості. Від типу сім’ї, особливостей її функціонування, характерів і особистих якостей батьків залежить те, якою буде вихована ними дитина. Особливо на формування особистості маленької людини впливає стиль виховання, обраний батьками.
Демократичний чи авторитетний стиль характеризується наявністю сприятливого мікроклімату в сім’ї: теплі й довірливі стосунки між батьками і дитиною, взаємна повага і підтримка, емоційне сприйняття дитини як окремої особистості, урахування її думки, поглядів, почуттів і потреб. Тут високий рівень контролю за розвитком і діяльністю дітей поєднуються з визнанням і заохоченням їх індивідуальності, автономії та самостійності. Батьки дотримуються демократичних принципів спілкування: не вдаються до фізичних покарань і приниження, утримуються від проявів агресії й неповаги.У дитини формуються такі особистісні якості, як старанність, відповідальність, сила волі, впевнені в собі та здатність до адекватного самооцінювання, самоконтролю і саморегуляції, розвинені необхідні соціальні навички.
Авторитарному стилю притаманний надмірний контроль батьків за життям дітей (діяльністю, поглядами, навіть почуттями), обмеження їхньої самостійності й ініціативності. Батьки будують взаємини в сім’ї на основі власної беззаперечної і неподільної влади, що супроводжується чіткими командами, завищеними вимогами, жорсткими заборонами і суворими покараннями (в тому числі фізичними). Авторитарне батьківство виховує боязких, похмурих, вороже налаштованих, залежних, пасивних, дратівливих і агресивних людей
Єдиною перевагою ліберального (поблажливого) стилю виховання є теплі, близькі взаємини між членами сім’ї, батьки повністю відкриті для спілкування з дітьми. В іншому йому притаманна відсутність елементу керівництва, правил, заборон та обмежень в поєднанні з низьким рівнем контролю (практично вседозволеність). Діти отримують повну свободу і самостійність у вчинках, рішеннях, набутті досвіду. Ставлячи себе на один рівень з дітьми (фактор безумовної любові), батьки сприяють формуванню комунікативної лінії в напрямку до себе, а не до дитини. Таким чином знівельовується батьківський авторитет. Ліберальний стиль зазвичай виховує інфантильних, неадекватних, імпульсивних, невибагливих до себе, безпринципних людей. Інколи вони стають активними та творчими особистостями.
Для індиферентного (байдужого) стилю характерна відчуженість між дітьми та батьками. Останні виявляють закритість у спілкуванні, емоційну холодність щодо дитини, навіть байдужість. Батьки не беруть активної (свідомої) участі у процесі виховання, не встановлюють системи контролю, обмежень, покарань і заохочень, не надають дитині практичної і моральної підтримки. Обтяжені власними проблемами, індиферентні батьки ігнорують інтереси і потреби дитини, часто звинувачують їх у своїх невдачах, демонструючи деяку ворожість і відкриту зневагу до дитини.
Таке виховання провокує у дітей відхилення психологічного та розумового розвитку, порушення поведінки, навіть психічні розлади. Вони ростуть некерованими, імпульсивними, невпевненими в собі, тривожними і боязкими, схильними до асоціальної та агресивної поведінки.
Співчуваючий стиль виховання притаманний спокійним і розсудливим батькам, які є для дитини еталоном моральності і працьовитості. Вони люблять дитину, але рідко це демонструють, не використовують системи покарань і заохочень. Батьки намагаються захистити дитину від фізичних перевантажень і психологічних потрясінь, але не балують надмірною увагою. Сім’я багато часу проводить разом, особливо за спільною працею. Таким чином, діти рано набувають трудового досвіду і, відповідно, шанують і поважають працю батьків.
Співчуваючий стиль сприяє вихованню чуйних, ввічливих, врівноважених, скромних, відповідальних, самокритичних і працьовитих дітей.
Вдаючись до розважливого стилю виховання, батьки створюють в сім’ї теплу атмосферу і добрі взаємини. Вони багато спілкуються з дитиною: відповідають на питання; пропонують цікаву інформацію для роздумів, підживлюючи допитливість; розповідають повчальні історії, виховуючи моральність; обговорюють кожен вчинок дитини, разом аналізують її думки і погляди. Розважливі батьки надають дитині свободу дій для отримання власного життєвого досвіду, але слідкують, щоб їхні вчинки не виходили за межі добропорядності. Діти залучаються до вирішення сімейних питань і батьки серйозно вислуховують їхні думки і пропозиції. У такій атмосфері виростають сумлінні, товариські, стримані, впевнені в собі люди з високими моральними якостями.
Для поблажливого стилю сімейного виховання характерною є безконтрольність дитини. Батьки не вміють або не хочуть цілеспрямовано виховувати дитину, не знають міри покарань і заохочень, тому їхні дії, рішення, прояви почуттів і емоцій відзначаються спонтанністю і непослідовністю. Увесь процес виховання носить ситуативний характер. У таких сім’ях діти переймаються лише власною вигодою, виростають нечесними, хвалькуватими, хитрими, жадібними, байдужими, владолюбними.
Змагальний стиль виховання унаслідується батьками-егоїстами, які використовують дітей, щоб виділитися з-поміж інших, похвалитись. Батьки не розвивають духовність, не намагаються формувати високі моральні якості дитини, натомість змушують її випробовувати себе в різних видах діяльності (інтелектуальної, фізичної, творчої), аби продемонструвати талановитість, унікальність. Дітей привчають до постійного змагання з іншими, переконують у їх перевазі, вищості. За такого виховання діти стають надміру самовпевненими, зарозумілими, егоїстичними
Контролюючий стиль виховання передбачає сувору регламентацію дій і обмеження особистого простору, свободи дитини. Батьки вирішують за дитину повністю всі питання (визначають розпорядок дня, харчування, стиль одягу, обирають друзів, хобі тощо). Вони рідко вдаються до похвали, ласки, підтримки.
У подібних сім’ях діти стають запальними, нетерплячими, безініціативними. У них занижена самооцінка і підвищена тривожність, панічна боязнь критики і власних батьків.
Хаотичний стиль відзначається відсутністю чітких виховних принципів та орієнтирів. У такій сім’ї батьки не можуть сформулювати конкретних вимог до дитини. За хаотичного виховання діти відзначаються невпевненістю, імпульсивністю, дезорієнтованістю, вони важко пристосовуються до нових умов соціального середовища, виражаючи часом апатію чи навіть агресивність.
Гармонійне виховання вміщує всі найкращі риси і якості, присутні в інших стилях. У сім’ї побутує тепла і дружня атмосфера, порозуміння і підтримка, взаємоповага і поміркована любов. Батьки чітко усвідомлюють кінцеву мету виховного впливу, дотримуються обраних принципів та своїх позицій, але не впадають в крайнощі. Такий стиль виховання сприяє формуванню гармонійної особистості. Діти виростають розсудливими, чесними, хорошими друзями, чуйними і уважними до людей і всього оточуючого, вірними своєму слову.
Таким чином, формування і становлення нової особистості, що відбувається в сімейній атмосфері, значною мірою залежить від обраного батьками стилю виховання. Здійснюючи свідомий, вмотивований вибір, батьки самі визначають, якою людиною в майбутньому стане їхня дитина.
Дуже важливо з першого року навчання і виховання дітей у школі зробити батьків співучасниками педагогічного процесу. Цим питанням займаються вчителі перших класів та психолог школи, які вперше зустрічаються з дитиною та її батьками, дають перші конструктивні поради і бачать в якому середовищі виховується та чи інша дитина.
Робота з батьками, як і всяка робота в освітнійустанові, ведеться в ціліснійсистемі і маєвеличезнезначення. Щобдопомогабатьківбуладієвою, їхпотрібнонавчатиобмінюватисядосвідом, обговорюватипроблеми, спільношукати шляхи і способиїхвирішення.
Важливопоставитинаступнізавдання у взаємодіїшколи та батьків:
1. Освоєння навичок в умовах спеціально організованої діяльності.
2. Максимальний рівень включеності в діяльність кожно дитини.
3. Реалізація завдання партнерського спілкування.
4. Активна дослідницька позиція кожної дитини.
5. Зняття психологічного стресу перед школою.
6. Розвиток інтелекту.
7. Розвиток креативності.
8. Формування вміння спілкуватися з дорослими й однолітками.
9. Згуртування коллективу дітей.
10. Залучення батьків до життя классного колективу.
11. Розкриття творчого потенціалу дитини та батьків.
Рекомендації, поради вчителя, якщо вони не принизливі для батьків та дітей, повинні обов'язково виконуватися. Неприпустимо, щоб батьки нешанобливо відгукувалися про вчителя, дозволяли собі зневажливі висловлювання на його адресу. Це дезорієнтує дітей, штовхає їх на хибний шлях, пошуків компромісного рішення з такого становища. Ставлячи під сумнів авторитет вчителя, батьки тим самим підривають повагу дітей до інших дорослих. У тому числі і до самих себе. Чесніше і простіше з'ясувати чому виникли непорозуміння між вчителем та дитиною в особистій бесіді з педагогом.
Говорячи про роботу з батьками, не можна не відзначити роль батьківського комітету. Батьківський комітет - представницький орган батьківської громадськості. Адміністрація школи системно та активно співпрацює з шкільним батьківським комітетом та Радою школи з метою створення комфортних умов для творчого розвитку дітей.
Батьківський комітет – це особлива, оперативна група батьків класу, школи, яка є сполучною ланкою між родиною, школою, громадськістю та учнями класу. Обов'язки між членами комітету розподіляються залежно від їх схильностей і бажання. Члени батьківського комітету не тільки беруть активну участь у підготовці та проведенні свят, екскурсій та інших заходів, будучи основними помічниками вчителя, але й надають велику допомогу в роботі з важкими сім'ями, в формуванні у батьків відповідальності за виховання своїх дітей.
У ранній шкільний період батьки і сімейна атмосфера є найбільш важливими факторами у розвитку дітей. Деяким батькам можуть знадобитися відповідна підготовка і схвалення педагога в їх прагненні допомогти дітям. У свою чергу, вчителі повинні усвідомити, що їх робота в класі не принесе великих результатів без активної участі батьків.
Партнерство сім'ї і школи повинно працювати в інтересах дитини, розділяючи відповідальність за її освіту і розвиток.
Саме партнерство родини та школи дає можливість формувати творчий потенціал дитини, а не інтернет і телебачення. Інформаційні технології це дуже добре, але живе спілкування ніщо не замінить.
Як бачимо, сьогодення вимагає стратегії оновлення взаємодії педагогів з батьками, розширення тематики життєвоважливих проблем, надання більшої щирості та відвертості зустрічам, бесідам, їх конструктивності, неформальності. Однак, які б зміни не проходили, потрібно,щоб сааме вчителі стали провідниками між домашньою педагогікою та шкільною.
А тому актуальними залишаються слова В.О. Сухомлинського «Час і батькам, і вчителям глибоко усвідомити, що ні школа без сім’ї, ні сім’я без школи не можуть справитись з найтоншим, найскладнішим завданням – становлення людини».
Робота класних керівників щодо профілактики правопорушень
та злочинності, СНІДу, наркоманії, куріння, алкоголізму
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 646 від 12. 04. 2000 року, наказу відділу освіти від 07. 10. 2014року № 307 « Про нормативно – правове забезпечення діяльності класних керівників загальноосвітніх закладів з учнівськими колективами 1 – 11 класів» та листа відділу освіти від 11.01.2017 року № 39/02 « Про активізацію роботи з питань охорони дитинства , правового і соціального захисту дітей», а також дотримання « Закону про освіту» та «Закону про охорону дитинства».
Відповідно до річного плану роботина початку навчального року класні керівники проводять акції : « Чим живеш дитино?» , десант – експедиція « Сім’я». В ході яких вони знайомляться з умовами проживання дитини та складають акти умов проживання дитини. Якщо в ході даних акцій виявляються проблемні сім’ї ,що опинилися в складних життєвих обставинах , то обов’язок класних керівників здійснювати індивідуальну роботу з учнями з таких сімей, згідно зразка, знімаючи з себе відповідальність у разі погіршення складної життєвої ситуації дитини чи сім’ї , в якій вона проживає. Слідуючим кроком - є написання доповідної на ім’я директора школи, який є головою комісії по роботі з дітьми , що опинилися в складних життєвх обставинах .В подальшому комісія вирішує ситуацію і все фіксує протокольно. Хочу сказати що не всі класні керівники дотримуються даної процедури, а саме не добросовісно проводять індивідуальну роботу з учнями, які цього потребують.
Забезпечується постійне виявлення підлітків, які ухиляються від занять, бродяжать, аналізується стан відвідування учнями навчального закладу.
Обов’язковим для класних керівників є проведення акціі « Літера – Н». Щодня до третього уроку фіксується наявність дітей на уроках. Уразі відсутності дитини на уроках класний керівник телефонує батькам, виясняє причину відсутності дитини. Якщо дитина пропустила три дня і більше , то навчальний заклад вимагає медичну довідку про відсутність дитини . Якщо учня немає у школі більше десяти днів без поважної причини, то класний кеівник зобов'язаний повідомити про це адміністацію школи. На даний момент Максимович Кирило учень 1 – Б класу не відвідує школу з 12.10. по 26.10., де дитина невідомо. По даній ситуації написаний лист на службу у справах дітей та молоді.
Вибір способу поведінки у молодої людини існував завжди, але сьогодні в умовах поширення бездоглядності та безпритульності, пов’язаних із соціальним сирітством, кризою сімейних взаємин, збільшенням числа неблагополучних сімей, послабленням виховної функції сім’ї, вільної пропаганди алкоголю, тютюну, поширення ВІЛ/СНІД та наркоманії, діти складніше піддаються реабілітаційним заходам, часто не прагнуть змінити вироблений стиль життя, а іноді цей вибір зробити непросто і часто він робиться не на користь дитини.
Тому відповідно до плану роботи школи класним керівниками 1 – 11 класів постійно проводиться превентивно – правова, профілактична робота з попередження злочинності школярів та інших негативних проявів в учнівському середовищі.
У 1-4 класах - гра – бесіда, хвилини спілкування: « Мої права та обов’язки», « Дитяча праця і права дитини», « Жорстокість і насилля до дітей у сім’ї».
У 5 – 8 класах – просвітницькі тренінги, круглі столи: «Конституція України про права дітей», « Дебати: право на приватне життя», « Твоя правова культура», анкета думок: « Захист прав дитини від усіх форм насилля», зустрічі з працівниками поліції « Діти – злочин, кара».
У 9-11 класах проводяться години спілкування : « Права і свобода громадян – пріоритетні цінності демократії», «Торгівля людьми – грубе порушення прав людини», зустріч учнів з працівниками поліції « Про заборону блукання у вечірній час, про адміністративні правопорушення – вживання алкоголю, наркотичних речовин, прекурсорів( енергетиків) та тютюнопаління».
Робота з попередження злочинності і правопорушень, запобігання дитячій бездоглядності тісно пов’язана з питаннями правопросвітницької роботи.
Так, щороку у грудні місяці в школі провдяться заходи в рамках Всеукраїнського тижня права, а саме:
Снід – це небезпечно!
« Не стань жертвою торгівлі людьми»
« Насилля в сім’ї та учнівському середовищі»
Зустрічі з лікарями Вінницького кожвенерологічного диспансеру.
«Твоє репродуктивне здоров’я»
Екскурсії до суду учнів 9 тих класів.
В школі працюють клуби : « Феміда»( керівник Олійник Т.М.) , дебатний клуб « Хранителі істини»( керівник Гончар І.Ю.), « Твоє життя – твій вибір» ( керівник Тимчишина Н.І.) , клуб « Світлячок» для учнів 1 – 4 класів ( Гуменна М.В.) які є осередками профілактичної роботи з дітьми, адже вони повинні більше знати не лише про свої права, а й про обов’язки та відповідальність, яка настає при порушенні певних загальноприйнятих норм співіснування в суспільстві.
Однією із причин скоєння правопорушень і злочинів неповнолітніми є неналежне виконання батьками своїх батьківських обов’язків. Окремі батьки зловживаючи спиртними напоями створюють своєю поведінкою несприятливі умови для належного виховання дітей. Діти з таких сімей стають на шлях злочинності та правопорушень.
Одним із ефективних засобів попередження негативних тенденцій в учнівському середовищі є робота з батьками. Адже саме вони найбільше зацікавлені бачити своїх дітей соціально захищеними і завдання школи зробити батьків партнерами у цій справі. Адміністрацією школи постійно ведеться роз’яснювальна робота з батьками на загальношкільних, класних батьківських зборах, під час індивідуальних бесід, щодо недопущення правопорушень серед учнівської молоді. Під час роботи загальношкільних батьківських комітетів, розглядалися питання щодо правової освіти батьків. В порядок денний батьківських зборів включаються актуальні питання щодо виховання дітей, організовуються зустрічі з медичними працівниками, працівниками поліції.
Класні керівники з батьками проводять батьківські лекторії( всеобучі) роз’яснювального характеру про недопущення неналежного виконання ними батьківських обов’язків по відношенню до своїх дітей.Наприклад в
11 класах - « Формування в юнацтва розумних потреб та ціннісних орієнтацій.
У 7 – 10 класах – « Дозвілля підлітків. Батьки у боротьбі з курінням, наркоманією, токсикоманією та вживанням алкогольних напоїв»
У 5-6 класах - « Роль сім’ї у фізичному загартуванні підростаючих поколінь»
у 1-4 класах – Формування здорового мікроклімату у сім’ї, товариських стосунків між дітьми і батьками.
Ефективним профілактичним засобом попередження бездоглядності і безпритульності дітей є організація змістовного вільного часу. В організації дозвілля дітей значна роль належить позаурочній виховній діяльності, змістовній роботі груп продовженого дня, яка надає дітям відповідно до бажань та інтересів можливість змістовно провести свій вільний час, займатися художньою . технічною творчістю, спортом , відвідати шкільну та районні бібліотеки, де діти можуть поповнити свій інтелектуальний багаж знань.
Завданням класних керівників та вихователів груп продовженого дня по максимуму залучити, заохотити дітей до гурткової діяльності. У нашій школі на безоплатній основі працює 10 гуртків у яких займається 188 дітей. В позашкільних закладах діє 17 гуртків займається близько 350 дітей.
На допомогу класним керівникам у школі працює психолог - Черевко О.А., що постійно здійснює психологічний супровід дітей з девіантною поведінкою, через діагностичний (вивчення рівня розвитку пізнавальних здібностей, особливостей особистості, рівня міжособистісних відносин), корекційно-розвивальний (проведення тренінгів), просвітницько-профілактичний (лекції, семінари) напрямки.
Робота психолога школи направлена на вивчення соціально- психологічних характеристик сімей, що опинились в складних життєвих обставинах, для визначення потенційної «групи ризику»; проводиться психодіагностика індивідуальних особливостей та акцентуацій учнів та психологічна корекція девіантної поведінки учнів
Формування людини, як відомо, починається з дитинства. В молоді роки закладається основа не тільки відповідних знань, але й норм поведінки, звичок, потреб особи. Виховання молодого покоління - це виховання майбутнього кожної держави, і майбутнє залежить не тільки від рівня професійної підготовки цього покоління, але й від його моральних якостей.
Порядний той, хто своє право вимірює своїм обов’язком.
Г. Лакордер.
Формування ціннісних предметних
компетенцій в учнів шляхом використання проектних технологій на уроках біології.
ВСТУП
Сучасна шкільна освіта в
Україні спрямована на надання учневі необхідних знань, вироблення вмінь і
навичок, за період навчання він має засвоїти багато фактичного матеріалу.
Натомість школа сьогодні не достатньо навчає школярів приймати рішення,
використовувати інформаційні та комунікаційні технології, критично мислити,
вирішувати конфлікти, орієнтуватись на ринку праці тощо. Зміст освіти сьогодні не
достатньо відповідає потребам суспільства та ринку праці, не спрямований на
набуття необхідних життєвих компетентностей. Ті зміни, що відбувались в галузі
освіти України за останні 10 років, поглибили переобтяження навчальних програм
і підручників фактичним матеріалом, оскільки ще за радянських часів домінував
енциклопедичний підхід до структурування змісту освіти.
Одним зі шляхів оновлення змісту освіти й узгодження його із
сучасними потребами, інтеграцією до європейського та світового освітніх
просторів є орієнтація навчальних програм на набуття ключових компетентностей
та на створення ефективних механізмів їх запровадження.
На сучасному
етапі викладання предметів
природничого циклу в школі, бути висококваліфікованим спеціалістом
неможливо без знання широкого арсеналу освітніх технологій. Адже,
слово «технологія» «techne» у перекладі з грецької мови означає «мистецтво,
майстерність, уміння». Отже, технологія - це знання про
майстерність.
Розвиток
навчання на сучасному етапі вимагає від учителя творчого підходу до
проведення уроку, модернізації навчального процесу, використання інновацій, які
урізноманітнюють навчання цікавими творчими пошуками та несподіваними
відкриттями. Професіоналізм
вчителя у школі складають:
o
базові знання;
o
володіння сучасними методиками;
o
організаційні здібності;
o
творча особистість вчителя;
o
прагнення до самовдосконалення;
o
вміння бачити особистість учня;
o
виховувати повагу до предмету[6].
Сьогодні
виникла необхідність змінити традиційні системи навчання і пропонуються
альтернативні. В школу стали стрімко вриватися інноваційні технології. Слово
«інновація» латинського походження «innovatio», що означає оновлення, зміна.
Інноваційне навчання на відміну від традиційного має на меті не подання певної
суми знань, а забезпечення розвитку особистості учня, тому що головною дійовою
особою навчального процесу є не вчитель, а учні. Вчитель стає одним із тих, хто
допомагає вчитися і сам одночасно учиться в учнів [3]. Підхід до
навчання передбачає опору на самостійність учнів, а навчальні досягнення
оцінюються за багатьма параметрами:
o
знання навчального матеріалу;
o
інтелектуальний розвиток дитини;
o
культура мови;
o
самостійність;
o
ініціатива;
o
відповідальність.
Завдання сьогоднішнього дня – створити умови, в яких кожен учень може
проявити свої здібності, реалізувати творчий потенціал. Використання проектної
технології передбачає добре продумане, обгрунтоване поєднання методів, форм і
засобів навчання. Проект (лат. projectus –
кинутий вперед) – передбачає
розробку завдання, попередній передбачуваний пошук відповіді на питання, шлях
вирішення проблеми. Навчальний проект – це завдання учням, сформульовані у
вигляді проблеми, їх цілеспрямована діяльність, форма організації взаємодії
учнів із вчителем та учнів між собою і як результат діяльності – учнівський
проект, що вирішує дану проблему [4].
РОЗДІЛ І
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИКОРИСТАННЯ ПРОЕКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
УЧНЯМИ НА УРОКАХ ПРИРОДНИЧОГО ЦИКЛУ
1.1. Історія
виникнення методу
Використання у навчально-виховному процесі
методу проектів не є новим для українських шкіл. Проектність – один із вимірів
культури минулого століття.
Метод проектів виник у 20-х роках минулого
століття в США. Його називали ще методом проблем.Першим увів поняття «метод
проектів», науково описав його та спробував класифікувати американський
професор
В. Кілпатрик. Він проголосив основним
завданням школи «виховання вільних громадян», яке має складатися з «системи
цільових проектів».
В 19 столітті в США для навчання
сільськогосподарських робітників стали використовувати проект на певну тему
(наприклад, «Як стригти овець ножицями»), в ході яких учні отримували не лише
теоретичні знання, а й набували практичних вмінь.
У 60-70 роках у США розгорнулася критика
цього методу, оскільки його масштабне застосування призвело до зниження рівня
теоретичних знань учнів загальноосвітніх шкіл. Але, незважаючи на це, вже понад
80 років за проектною технологією працюють педагоги багатьох
західноєвропейських країн та США. В 1987 р. виник новий напрямок в освіті –
продуктивне навчання, що базується на методі проектів.
Метод проектів, на який покладались великі
надії в модернізації української освіти, схвилював українське педагогічне
співтовариство на початку минулого століття. Ідеї школи майбутнього Джона Дьюї,
реалізовані Вільямом Кілпатриком, були реконструйовані радянськими
педагогами-новаторами у вигляді трудового методу навчання. «Зараз не так
важливо, що будуть учні вивчати в школі, - важливо, щоб школа дала уміння їм
самостійно навчатися та працювати, і тоді вони зможуть протягом життя, залежно
від необхідності, опановувати ті чи інші знання», - писала
Н. Крупська у 1922р..
Метод проектів поширився у педагогіці та
практиці української школи у 20-х роках, за часів масштабного реформування
шкільної освіти. Подальший розвиток цього методу у вітчизняних школах пов’язано
з іменами вітчизняних педагогів (В.М. Шульгіна, А.Ф. Петровича, Л.С.
Миловидова, М.В. Крупеніна, В.В. Ігнатьєва та ін.). Прихильники методу проектів
оголосили його єдиним засобом перетворення школи навчання в школу життя. В
20-ті роки в радянській школі активно використовується метод проектів.
В 1931 році, метод проекту в Україні було
засуджено й заборонено, закрито та відкинуто. В 30-ті роки школа була повністю
переведена на традиційне навчання і було зроблено висновок про те, що цей метод
не дає глибоких знань з предметів. З того часу у нас не робили якихось
серйозних спроб відродити метод проектів в освітянській практиці. Набутий за
цей час вітчизняний досвід проектної форми організації освітнього середовища не
став предметом вивчення та узагальнення на науково-теоретичному рівні і не
отримав поширення на практиці [1].
В українській педагогічній практиці явище
проекту з’явилось в останнє десятиліття в результаті діяльності міжнародних
організацій, які розробляли і поширювали освітні проекти.
1.2. Суть
методу проектів.
Суть
методу — не формувати, а розвивати особистість у процесі свідомої мотивованої
індивідуальної діяльності в групі для розв'язання спільного завдання. Основою
проектного методу є виконання різних навчальних і творчих проектних завдань,
тематика яких розробляється вчителем з урахуванням вікових та індивідуальних
особливостей учнів.
Робота над навчальним
проектом передбачає розв'язання проблемних ситуацій, що потребує від учасників
освітнього процесу пошукових зусиль, спрямованих на розробку оптимальних шляхів
його реалізації, незмінний публічний захист і аналіз підсумків.
Проектна діяльність більш
багатофункціональна. Проект спонукає учня виявити інтелектуальні здібності,
моральні й комунікативні якості, продемонструвати рівень оволодіння знаннями й
загально-навчальними вміннями, здатність до самоосвіти й самоорганізації.
Проектній діяльності може передувати «мозковий штурм», у процесі якого
постануть нові цікаві для учнів проблеми. У процесі здійснення проекту учні синтезують
знання, інтегрують інформацію суміжних дисциплін, шукають більш ефективні
шляхи розв'язання задач проекту, спілкуються одне з одним. Спільна діяльність
реально демонструє широкі можливості співробітництва, у ході якого учні
ставлять мету, визначають оптимальні засоби її досягнення, розподіляють
обов'язки, виявляють власну компетентність. Проектна діяльність наочно
демонструє можливості моно- і поліпредметного, індивідуального і групового
проектів. Система проектів є також частиною інтерактивних методик.
Метод проектів – педагогічна технологія,
зорієнтована не на інтеграцію
фактичних
знань, а на їх застосування і набуття нових. Активне включення учнів у зміст
тих або інших проектів дає можливість засвоїти нові способи людської діяльності
в соціокультурному середовищі. Проектна діяльність передбачає роботу в
колективі. Великий інформаційний і технологічний обсяг багатьох проектів
примушує учнів об'єднуватися у групи. Така ситуація сприяє становленню, формує
соціалізовану особистість, працюючи у команді діти вчаться взаємодіяти один з
одним, вирішувати можливі конфлікти, набувати навичок етичного міжособистісного
спілкування, брати відповідальність за вибір рішення, аналізувати результати
діяльності. Великою перевагою проектної діяльності є вміння, які набувають
учні, а саме:
o
планувати свою роботу,
попередньо прораховуючи можливі результати;
o
використовувати багато
джерел інформації;
o
самостійно збирати і
накопичувати матеріал;
o
аналізувати, співставляти
факти, аргументувати свою думку;
o
приймати рішення;
o
встановлювати соціальні
контакти (розподіляти обов’язки, взаємодіяти один з одним);
o
створювати «кінцевий
продукт» - матеріальний носій проектної діяльності;
o
представляти створене
перед аудиторією;
o
оцінювати себе та інших.
Метод проектів припускає розв’язання
певної проблеми, яка передбачає, з одного боку, використання різноманітних методів,
засобів навчання, а з іншого – інтегрування знань і вмінь з різних галузей
науки, техніки, творчих галузей. Результати виконання проектів мають бути
«відчутними», тобто, якщо це теоретична проблема, - то конкретне її
розв’язання, якщо практична – готовий продукт проекту. Метод проектів можна
використовувати як самостійну (індивідуальну) чи групову роботу учнів упродовж
різного за тривалістю часу, а також з використанням сучасних засобів
інформаційних технологій, зокрема комп’ютерних, телекомунікаційних[2].
1.3. Вимоги до застосування методу
До проектної діяльності висувають
такі основні вимоги:
1. Наявність
значимої в дослідному, творчому плані
проблеми (завдання), що вимагає інтегрованого знання, дослідницького пошуку
для її розв'язання.
2. Практична, теоретична,
пізнавальна значимість передбачуваних результатів.
3. Самостійна
діяльність учнів (індивідуальна,парна, групова).
4. Структурування
змістовної частини проекту (із зазначенням поетапних результатів).
5. Використання
дослідних методів: визначення проблеми, завдань дослідження, які випливають із
неї, висування гіпотези щодо їх
розв'язання, обговорення методів дослідження, оформлення кінцевих результатів, аналіз отриманих даних, підбиття підсумків, корегування, висновки (використання в ході спільного дослідження методу «мозкової атаки», «круглого стола», статистичних методів творчих звітів, переглядів).
розв'язання, обговорення методів дослідження, оформлення кінцевих результатів, аналіз отриманих даних, підбиття підсумків, корегування, висновки (використання в ході спільного дослідження методу «мозкової атаки», «круглого стола», статистичних методів творчих звітів, переглядів).
1.4.Перспективи використання
проектної діяльності на уроках природничого циклу.
Методика проектної діяльності на уроках біології в середній та старшій
школі – це науково обґрунтована і перевірена на практиці система роботи, що
характеризується наявністю мети, ключової ідеї, проблеми, змісту, принципів
(змістова складова), функцій (діяльнісна складова), засобів реалізації за
допомогою методів, прийомів, технік. Вона враховує компетентнісні підходи під
час організації проектної діяльності (загальнонавчальна форма знань та основні
предметні компетенції). Методика є елементом загальної класно- урочної системи
вивчення біології в середній школі і може застосовуватися як в організації
навчання за методом проектів, так і в адаптованій формі під час вивчення
біології у будь-який інший спосіб, у підготовці учнів до участі в
науково-пошуковій роботі МАН, у позакласній роботі, у олімпіаді з екології.
Методика
проектного навчання стає невід’ємною складовою загального процесу модернізації,
реформування методичної науки, що відбувається шляхом оновлення змісту, форм і
методів навчання. У той же час аналіз шляхів застосування методу
проектів на уроках біології передбачає
використання наукового досвіду вітчизняних та зарубіжних вчених [5].
Створена методика проектної
діяльності учнів передбачає реалізацію таких функцій:
1. Рефлексивно-мотиваційної
– сприяє пробудженню бажання учнів самостійно моделювати свою навчальну діяльність
на основі зацікавлення предметом вивчення, оцінювати і корегувати власний
розвиток, що забезпечує результативність, успіх під час роботи в проекті та
можливість подальшої реалізації у соціумі;
2.Інформаційно-дослідницької – допомагає
учням самостійно визначати обсяг необхідних знань з інших наукових галузей,
структурувати та адаптувати їх відповідно до поставленої мети, відчувати
радість пізнання;
3. Інструментально-адаптивної – сприяє
умінню універсалізувати, використовувати набуті знання за допомогою отриманих
навичок під час роботи в проекті, вибудовувати авторську і власну концепцію
будь-якого мистецького явища;
4.Діагностичної – допомагає учителеві
визначати умови застосування відповідних методів, прийомів, технік у системі
суб’єкт-суб’єктних стосунків.
РОЗДІЛ ІІ
МЕТОД ПРОЕКТІВ ЯК ПЕДАГОГІЧНА ТЕХНОЛОГІЯ
2.1.
Актуальність методу проектів
Проектна технологія – одна з інноваційних
технологій навчання і виховання, яка забезпечує формування основних компетенцій
учня. Метод проектів засвідчує повну узгодженість навчання із життям, з
інтересами учнів, він ставить учня у становище дорослої людини. І тоді учень
нагадує лікаря, інженера, вчителя, для якого теоретичні знання – засіб творчих
шукань. Зрештою активно розвивається мислення з опорою на науку.
Робота над проектом — практика
особистіно-орієнтованого навчання в процесі конкретної праці учня, на основі
його вільного вибору, з урахуванням його інтересів. У свідомості учня це має
такий вигляд: "Все, що я пізнаю, я знаю, і для чого це мені треба і де я
можу ці знання застосувати".
Для педагога — це прагнення знайти
розумний баланс між академічними і прагматичними
знаннями, уміннями та навичками.
Навчальне проектування орієнтоване перш за
все на самостійну діяльність учнів — індивідуальну, парну або групову, яку
учні виконують впродовж визначеного відрізка часу.
Технологія проектування передбачає
розв'язання учнем або групою учнів якої-небудь проблеми, яка передбачає, з одного
боку, використання різноманітних методів, засобів навчання, а з другого —
інтегрування знань, умінь з різних галузей науки, техніки, творчості.
Результати виконання проектів повинні бути
"відчутні": якщо це теоретична проблема, то конкретне її рішення,
якщо практична — конкретний результат, готовий до впровадження.
Проектна технологія передбачає
використання педагогом сукупності дослідницьких, пошукових, творчих за своєю суттю
методів, прийомів, засобів [8].
2.2.
Класифікація проектів [ДОДАТОК 1]
Дослідні проекти
Такі проекти вимагають добре продуманої
структури, визначених цілей, актуальності предмета дослідження для всіх
учасників, соціальної значимості, продуманих методів, у тому числі
експериментальних, дослідних робіт, методів обробки результатів. Такі проекти
повністю підпорядковуються логіці дослідження й мають структуру, що наближена
або повністю співпадає зі справжнім науковим дослідженням: аргументація
актуальності прийнятої для дослідження теми; визначення проблеми дослідження,
його предмета й об'єкта; визначення завдань дослідження в послідовності
прийнятої логіки; визначення методів дослідження, джерел інформації,
методології дослідження; висування гіпотез щодо розв'язання проблеми;
визначення шляхів її розв'язання, у тому числі експериментальних, дослідних;
обговорення отриманих результатів, висновків, оформлення результатів
дослідження; визначення нових проблем для подальших досліджень.
Творчі проекти (ДОДАТОК
8)
Такі проекти, як правило, не мають
детально опрацьованої структури спільної діяльності учасників, вона тільки
намічається й далі розвивається, підпорядковуючись кінцевому результату,
прийнятій групою логіці спільної діяльності, інтересам учасників проекту. У
цьому випадку слід домовитися про плановані результати й форму їх представлення
(спільну газету, твір, відеофільм, драматизацію, спортивну гру, свято,
експедицію). Однак оформлення результатів проекту вимагає чітко продуманої
структури у формі сценарію відеофільму, драматизації, програми свята, плану
твору, статті, репортажу, дизайну й рубрик газети, альманаху, альбому.
Пригодницькі, ігрові проекти (ДОДАТОК 9)
У таких проектах структура також тільки намічається
й залишається відкритою до закінчення проекту. Учасники беруть на себе певні
ролі, обумовлені характером і змістом проекту. Це можуть бути літературні
персонажі або вигадані герої, які імітують соціальні або ділові відносини, що
ускладнюються придуманими учасниками ситуаціями. Результати таких проектів
можуть намічатися на початку проекту, а можуть вимальовуватися лише наприкінці
його. Ступінь творчості тут дуже високий, але домінуючим видом діяльності
все-таки є рольова гра, пригодницька.
Інформаційні проекти
Цей тип проектів споконвічно спрямований
на збирання інформації про якийсь об'єкт, явище, на ознайомлення учасників проекту
із цією інформацією, її аналіз і узагальнення фактів, призначених для широкої
аудиторії. Ці проекти, так само як і дослідні, вимагають добре продуманої структури,
можливості систематичного корегування в ході роботи над проектом.
Практико-орієнтовані проекти
Ці проекти відрізняє чітко визначений із
самого початку результат діяльності учнів. Причому цей результат обов'язково
орієнтований на соціальні інтереси самих учасників. Його презентують у формі
документа, створеного на основі результатів дослідження; програми дій,
рекомендацій, спрямованих на ліквідацію виявлених невідповідностей у природі,
суспільстві; проекту закону, довідкового матеріалу, словника.
Проекти
за кількістю учасників:
- Особистісні: між двома партнерами в різних школах;
- Парні: між парами учасників;
- Групові: між групами учасників.
В останньому типі дуже важливо правильно,
з методичної точки зору, організувати цю групову діяльність учасників проекту
(як у групі своїх учнів, так і в об'єднаній групі учасників проекту різних шкіл).
Роль педагога в цьому випадку особливо значна.
За тривалістю розрізняють:
- міні-проекти — відбуваються протягом одного уроку або навіть його
частини;
- короткотермінові — на чотири-шість уроків;
- тижневі, які потребують 30-40 годин; передбачається комбінація
класних і позакласних форм роботи. Глибоке занурення в проект робить
проектний тиждень оптимальною формою організації проектної роботи;
- довгострокові (річні) проекти (як індивідуальні, так і групові);
виконуються, як правило, у позаурочний час [7].
2.3. Етапи роботи над проектом
Головні умови організації
роботи над проектом
1. Професіоналізм
учителя, знання ним особливостей проектної методики, усвідомлення широких
можливостей розвитку учнів у процесі
проектної діяльності.
проектної діяльності.
2. Навчання
учнів та оволодіння ними технологією проектної діяльності (уміння визначати
мету, завдання, бачити предмет дослідження, визначати гіпотезу, планувати
власну діяльність І діяльність своїх товаришів, здатністьчітко,
систематично виконувати сплановану роботу, що є неодмінною умовою
для розвитку школярів, які беруть участь у реалізації проекту, досягненні його
мети).
3. Прагнення
учнів брати участь у роботі над проектом; певний рівень володіння знаннями з
біології та загальнонавчальнимн, інтелектуальними вміннями.
4. Започаткувавши
спільну роботу вчителя й учнів над проектом, варто доводити її до кінця, поетапно
узгоджуючи проміжні результати дослідження з учителем.
5. Наявність
інформації про хід реалізації проекту.
Основними
структурними елементами виконання проектів є:
1.
Визначення мети проекту
й постановка проблеми.
2. Складання
плану виконання проекту (терміни, коло учасників, форми презентації).
3. План
реалізації:
·
організація груп і
розподіл завдань між групами або в самій групі;
·
визначення джерел
інформації, її збирання;
·
аналіз і систематизація
одержаної інформації, висування гіпотез;
·
підбиття
підсумків, оформлення результатів у письмовому вигляді;
·
проведення презентацій
різних проектів (форма: звіт, круглий стіл, прес-конференція),
широке застосування виготовлених учнями
стіннівок, альбомів, плакатів, аудіо-, фото- та відеоматеріалів.
4.
Загальне обговорення результатів дослідження.
Етапи проектування
1.
Початковий
Розробка основних ідей,
констатація рівня дослідженості проблеми, збирання й аналіз даних, обгрунтування
актуалізації, формулювання гіпотези (припущення щодо результатів і шляхів їх
досягнення).
2.
Етап розробки
Вибір виконавця (одного чи
декількох), формування команди, розподіл обов'язків, планування роботи,
розробка змісту етапів, визначення форм і методів керування і контролю,
корекція з боку педагога.
3.
Етап реалізації проекту
Інтегрування й акумулювання всієї
інформації з урахуванням теми, мети. Підготовка наочно-графічного матеріалу,
розробка аудіо- та відеоряду проекту. Контроль і корегування проміжних результатів,
співвіднесення їх з метою, керування, координація роботи учнів.
4.
Завершення проекту
Представлення
і захист проекту в класі, на конференції, внутрішньошкільній паралелі і т. д.
Види презентацій проектів:
- наукова доповідь;
- ділова гра;
- демонстрація відеофільму;
- екскурсія;
- телепередача;
- наукова конференція;
- інсценівка;
- театралізація;
- ігри із залом;
- захист на вченій раді;
- діалог історичних або літературних персонажів;
- спортивна гра;
- спектакль;
- подорож;
- реклама;
- прес-конференція.
Зіставлення первісних цілей і
результатів дослідження. Оцінювання й підбиття підсумків. Розформування
команди. Обговорення результатів проекту, яких пізнавальних і моральних якостей
набули його учасники.Таким чином, під час роботи над проектом дуже важливо
дотримуватися поетапності:
1.
Задум, визначення теми,
мети, формування робочих груп;
2.
Планування,розподіл
ролей;
3.
Прийняття рішень
(«мозковий штурм», обговорення альтернатив, вибір оптимального варіанта);
4.
Виконання проекту;
5.
Опис, оформлення
проекту;
6.
Захист проекту;
7. Оцінка результатів
(аналіз виконання і захист проекту, з'ясування причин успіху й невдач).
Пропуск навіть одного з цих етапів, а
також недостатня самостійність учнів знижують ефективність роботи над проектом.
Об’єднавши всі етапи роботи над
проектом можна скласти алгоритм виконання проекту [9].
Алгоритм виконання проекту
Мета: практичне засвоєння матеріалу,
досягнення поставлених завдань
1. Інструктаж.
Учитель повідомляє учням мету,
правила, послідовність дій і кількість часу на виконання завдання
2. Розподіл на групи
3. Виконання завдань
Учитель забезпечує учасникам проекту
максимуму можливостей для самостійної роботи і навчання у співпраці
4. Представлення групами,
окремими учнями результатів виконання завдання.
5. Загальне обговорення
результатів.
Діяльність учня і вчителя в системі
проектного навчання можна подати у формі таблиці, наведеної в ДОДАТКУ 2.
Персональна
відповідальність учнів за успіх колективного дослідження не лише мобілізує їх
творчу активність та пошуки шляхів кооперативної співпраці, а й гарантує їх
особливу довіру до зроблених самостійно важливих висновків, посилює рівень
усвідомленості, розвиває пошукові вміння [10].
РОЗДІЛ ІІІ
ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДУ
ПРОЕКТІВ НА УРОКАХ ПРЕДМЕТІВ ПРИРОДНИЧОГО ЦИКЛУ В КОНТЕКСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ
ОНОВЛЕНОГО ЗМІСТУ ОСВІТИ
Людина створена таким чином, що вже з
перших днів життя прагне до пізнання оточуючого її світу: все розглядає, до
всього тягне руки, прислуховується... З часом рівень активності таких дій
зростає, і з оволодінням дитиною вміннями користуватися хоча б найпростішими
знаряддями та набуттям певного досвіду в неї вже виявляються не лише
дослідницькі задатки, а й задатки та нахили до творчості. Дитина власноруч
створює те, що знаходить відображення в її уяві.
Учні мають одержувати достатню кількість
інформації та вчитися використовувати її у своїй практичній діяльності.
Разом з цим, одним з найважливіших завдань
школи є виявлення в учнів задатків до певного виду діяльності та створення умов
для їх розвитку у відповідні здібності.
При цьому слід ураховувати те, що учні
мають різні задатки. Одні, наприклад, уже в ранньому дитинстві вражають ним, і
можуть засвоїти великий
обсяг інформації та, за необхідності, її
відтворити. Серед них можуть бути й такі, що навчаться використовувати цю
інформацію на практиці, а є й такі, що зробити цього не зможуть.
Деякі учні із задоволенням оволодівають
знаннями, які їм подаються в
готовому вигляді. Інші ж, навпаки, прагнуть
здобувати знання не з вуст учителя, а в ході самостійних пошуків. Велике
задоволення вони одержують від власних спостережень за перебігом певного явища
або процесу, від того, що вони можуть впливати на хід подій та робити власні
висновки.
Робота над проектами підвищує інтерес до
предмета, поглиблює знання, спонукає до пошуку в дослідній роботі, залучає
комп'ютерні технології, інтегрує в собі проблемний підхід, групову, дослідну,
презентативну, пошукову форми роботи.
Для виконання на уроках природознавства, біології та екології, на мою думку, найбільш придатні такі проекти:
1. Дослідницькі проекти. Вимагають добре
продуманої структури, актуальності предмета дослідження, відповідних
експериментальних і дослідницьких робіт, методів обробки інформації. Структура
їх наближена до істинного дослідження. Цей тип проектів пов’язаний з
аргументацією актуальності теми, формулюванням проблеми дослідження,
зазначенням джерел інформації, висуванням гіпотез і обговоренням отриманих
даних, оформленням результатів досліджень.
2. Рольові, або ігрові проекти. У таких
проектах структура тільки окреслюється і залишається відкритою до завершення
роботи. Учасники виконують певні ролі, зумовлені змістом і характером проекту.
Це можуть бути учасники виробничого процесу: науковці, технологи, інженери з
охорони праці і т.д. Ступінь творчості тут дуже високий, результати виявляються
тільки після завершення проекту.
3. Інформаційні проекти. Спрямовані на збір
інформації про певний об’єкт, явище, їх аналіз і узагальнення фактів. Структура
такого проекту може бути визначена планом:
1)
мета проекту, його актуальність;
2)
джерела інформації ( літературні, засоби масової інформації,бази даних,
анкетування, "мозкова атака");
3)обробка
інформації ( аналіз, узагальнення, зіставлення звідомими фактами, аргументовані
висновки);
4)результат-презентація.
4. Прикладні проекти. Відрізняються чітко
продуманим результатом діяльності учнів, орієнтованим на соціальні інтереси
самих учнів.
На
уроках біології
доцільно використовувати короткотермінові проекти, які можна опрацювати на
двох-трьох уроках з предмета, використовуючи знання з інших предметів
(математика, фізика, хімія,
географія) [1].
Біологія 7
клас.
Проект
"Знай, люби – бережи!"
виконували учні груповою формою роботи.
Кожна
пара учнів обирала тварин на власний
розсуд і працювали далі згідно плану:
1. Назва
тварини, вид.
2. До
якого класу, родини, ряду відноситься,
3. Особливості
життя( щось цікаве).
4. Його
фото.
Потім кожна пара захищала свій
проект у вигляді роботи на ватмані (ДОДАТОК
3).
Звичайно, тут велику роль відіграє вчитель. Він корегує та надає допомогу
по створенню проекту не лише наданням плану роботи, а й рекомендує літературне
джерело, правильність зображень, достовірність інформації, естетичний смак та
ін..
Біологія 6 клас.
Проект «Чому скисає молоко?».
Після вивчення теми «Одноклітинні
організми. Перехід до багато-клітинності»
дається кілька тем для створення міні-проектів, а саме:
1. «Чому скисає молоко?»,
2. «Корисний
йогурт»,
3. «Живі фільтри».
Для виконання такого проекту клас ділиться на три групи, кожна з яких
обирає собі тему із запропонованих. Кожна група презентує свою роботу на
мультимедійній дошці. План проекту вчитель складає разом із учнями.
1.
Визначення поняття «бактерії».
2.
Характеристика бактерій (цікавинки)
3.
Значення бактерій.
4.
Висновки.
5.
Список використаної літератури.
Діти виконували роботу у групах та
оформляли свою роботу на ватмані. Вони вказали причини скисання молока, а також
на фото презентували продукцію з Літинського молокозаводу ДОДАТКУ 4.
Біологія 6 клас
Після великої теми « Особливості
будови та життєдіяльності рослин
( І частина, ІІ частина)
Діти створювали проекти на такі теми:
«Листопад»
« Квіти і комахи»
«Рослини мандрівники»
« Рослини хижаки»
Для виконання таких проектів клас ділиться на групи, кожна з яких обирає
собі тему із запропонованих. Кожна група презентує свою роботу на
мультимедійній дошці у вигляді презентації.( Додаток 5)
Біологія 10 клас
Проект
на тему: «Складання характеристики виду за видовими критеріями» діти оформляли
у вигляді короткої презентації.
1.
Характеристика подібних видів тварин за критеріями (
у вигляді таблиці).
2.
Висновок.
Опрацьовують додаткову
літературу та мережу Інтернет. Захист проекту в довільній формі. Але варто
зазначити, що діти більше люблять захищати проект біля мультимедійної дошки,
клеїти та вирізати зображення тварин і створювати постер чи розкладку вони роблять
неохоче. Та і для цього потрібні додаткові кошти. Тому якусь певну форму
захисту проекту не вимагаю.( Додаток 6)
Біологія 10 клас
Оскільки діти 10 класу вже знайомі з роботою по створенню проектів, то і
допомога вчителя використовується менше. Діти прагнуть самостійності. Вони
створюють проект самі. Вчитель лише допомагає створити план проекту, щоб дитині
була можливість швидше зорієнтуватися в темі викладу. Властива індивідуальна
форма роботи, коли кожен учень працює над проектом самостійно. Після теми : «
Спадковість і мінливість» дітям запропоновані теми проектів:
«Генетичний моніторинг в людських спільнотах.»
« Скринінг – програми для новонароджених.»
«Генотерапія та її перспективи»
1. Що
таке генотерапія?
2.Що
спричинило виникнення даного напрямку науки?
3.
Носії здорових генів.
4. Які
хвороби можна вилікувати або попередити.
5. висновок (Додаток 7)
Захист проекту здійснюється у вигляді
створення мультимедійної презентації або створення постеру чи колажу. Окремо
вчителю здається опис роботи у вигляді реферату. Для захисту проекту надається до 7 хв,
відповіді на запитання – до 5 хв..
Окрему увагу привертає до себе конкурс
захисту проектів з екології в
станції юних натуралістів, щоб прийняти участь в якому потрібно виконати
проект, захистити його. Тему проекту і
планування, вибирали та
розробляли разом. А далі учень
розпочинає свою кропітку працю. Досліджує, пише роботу, складає все в єдину
форму та створює колаж. Потім його презентує.
У реалізації цього проекту приймали всі учні Літинської школи №2
Проект « За чисте довкілля»
(Додаток 8)
Також наші діти є
слухачами та членами Малої академії наук .У цьому році Козловська Альбіна - учениця 10 – А класу працювала над проектом :
« Лейкоз Великої
рогатої худоби», роботи ще чимало вона
продовжить свої дослідження на наступний рік.
ВИСНОВКИ
Проектування
– це процес і технологія створення та виконання певних проектів.
Проект
– це задум, план, праобраз передбачуваного або можливого об’єкта; сукупність документів
і розрахунків, необхідних для його створення.
Діяльність
за проектом допомагає учню включитися в активну соціальну дію, подолати суб’єкт
– об’єктну педагогічну парадигму. Проект – це результативна дія.
Велике,
а іноді вирішальне значення методу проектів для розвитку життєвої
компетентності учня, становлення ключових життєвих компетенцій зумовлено
перевагами, які надає педагогу його застосування, а саме:
·
метод проектів дозволяє перевірити та закріпити
на практиці теоретичні знання;
·
проект забезпечує продуктивний зв'язок теорії та
практики у процесі навчання;
·
життєвим результатом проекту є продукт (що
забезпечує цілісність проекту, адже оцінюється завершений проект), а умовами,
інструментами його досягнення є компетенція учня;
·
даний метод сприяє набуттю учнем життєвого
досвіду, необхідного розвитку та функціонування як його окремих компетенцій,
так і життєвої компетентності в цілому;
·
участь вихованця у проектній діяльності сприяє
формуванню вмінь та навичок, становленню життєвих принципів та цінностей, які в
подальшому позитивно впливатимуть на його життєдіяльність.
Участь
у проектній діяльності сприяє розвитку життєвої комепетентності в цілому, однак
найважливішими напрямами застосування методу проектів є розвиток соціальної,
інформаційної, політичної (політико-правової) та полі- культурної компетенцій.
Метод
проектів повинен розглядатися як одна з провідних технологій у процесі
інтерактивного навчання.
Таким
чином, суть проектної технології — стимулювати інтерес учнів до певних проблем,
що передбачають володіння визначеною сумою знань, та через проектну діяльність,
яка передбачає розв'язання однієї або цілої низки проблем, показати практичне
застосування надбаних знань. Від теорії до практики, гармонійно поєднуючи
академічні знання з прагматичними, дотримуючи відповідний їх баланс на кожному
етапі навчання.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ
ЛІТЕРАТУРИ
1.
http://ivanushunsoroku.webnode.com.ua/navchaln%D1%96-tekhnolog%D1%96i/proektna-tekhnolog%D1%96ya/
2.
ostriv.in.ua/publication/code.../list-b407a47b26
3.
bezruchkova.blogspot.com/p/blog-page
4.
osvita.ua › ... › Форум педагогічних ідей › Біологія
5.
divovo.in.ua/pars_docs/refs/5/4841/4841.pdf
6.
klasnaocinka.com.ua/.../vikoristannya-proektno—doslidnitsk
7.
npu.edu.ua/...%20Zagalna%20metodyka
8.
prezi.com/gxrs5j8fof_e/presentation
9.
golovchuk.blogspot.com/p/blog-page_89.html
10.
oldconf.neasmo.org.ua/node/848
Індивідуальний план
роботи під час карантину на
період канікул з 23.03 – 27.03.2020
Вчителя біології та екології та заступника директора з виховної роботи
Демкової Л.Д.
Зміст
роботи
23. 03
1. Підбір завдань для учнів 7 ,10, 11 класів з біології.
2. Онлайн
консультації з учнями та батьками та
класними керівниками з питань дистанційного навчання.
24. 03 1.
Перевірка учнівських практичних робіт(7 кл.)
2. Опрацювання
фахової літератури
3. Продовжити розробляти завдання
з біології для учнів 7,10,11 класів.
4 . Опрацювання рекомендаційМОН щодо дистанційного навчання.
25.03 1.Робота із шкільною документацією
2.Опрацювання
матеріалів на форумі педагогічних ідей на сайтах « На
урок» або « Всеосвіта»
3 Опрацювання
фахової літератури.
4.Упорядкування
власних електронних документів.
26.03. 1.Проведення онлайн конференцій з класними керівниками.
2. Співпраця з
батьківським комітетом з питань організації навчання під час карантину.
3. Корекція
виховного плану на ІІ семестр.
4. Пошукова робота
в мережі інтернет.
27.03. 1.Розсилка завдань з біології для учнів 7,10,11 класів.
2. Пошук
предметних презентацій та відео з біології на допомогу учням в засвоєнні
навчальних програм.
3. Перевірка
робіт учнів 10, 11 класів.
4 Робота над
сценарієм останнього дзвоника .
Немає коментарів:
Дописати коментар